Біло-чорний стяг — загальнонаціональний символ надії, підтримки, пам’яті та солідарності з українськими військовополоненими, зниклими безвісти та депортованими особами.
Цей стяг — про тих, кого чекають. Про родини, які щодня живуть надією на звістку та повернення своїх рідних. Про людей, чиї імена, історії та долі ми не маємо права забувати.
Особливо символічно, що сьогодні це нагадування про Віру, Надію та Любов прозвучало саме в день пам’яті святих мучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. Їхня історія крізь століття нагадує про силу віри, незламність духу та любов, яка залишається навіть перед найважчими випробуваннями.
Нехай ці три чесноти будуть опорою для кожного, хто чекає на повернення своїх близьких. Нехай Віра допомагає вистояти, Надія — не згасати, а Любов — берегти пам’ять і не дозволяти забути тих, хто досі не вдома.
Молімося за наших військовополонених, зниклих безвісти та депортованих.
Віримо. Чекаємо. Пам’ятаємо
