Сарана є один з найбільш небезпечних і злісних шкідників у світі.
Для України найбільш поширені такі види родини саранових: прус, або сарана італійська, сарана перелітна, сарана марокканська ; кобилки: блакитно крила, чорно смугаста, білосмугаста, мінлива, велика болотна, хрестовика. Саранові поділяють на одиночні та стадні види. Комахи стадних видів здатні перебувати у двох морфо-фізіологічних формах-одиночній та стадній фазах. Трансформація популяції комах з одиночної у стадну фазу відбувається внаслідок збільшення їхньої щільності за наявності сприятливих екологічних чинників. При цьому спостерігаються помітні зміни у морфології, фізіології та поведінці комах. Сукупність особин одного виду починає поводити себе як єдиний організм, якому притаманні надзвичайна ненажерливість та міграційна активність. Стадні види саранових у процесі розвитку спроможні утворювати куліги(тимчасове скупчення саранових), або зграї імаго. Найбільш потенційно небезпечні серед саранових України стадні види – італійська сарана(прус) і перелітна(азіатська) сарана Зимує перелітна сарана у ґрунті, у фазі яйця у кубушках на глибині 5 -8 см у кожній кубушці , як правило налічується від 50 до 100 яєць, інколи до 115шт. Навесні, за температури ґрунту 23° відбувається масове відродження личинок. Розвиток личинки , в залежності від умов природнього середовища, зазвичай проходе 35-45 днів. Личинка має 5 віків.
Основні «резервуари» популяції мешкають в заплавних луках у дельтах великих річок. Масове розмноження сарани відмічається тільки у жаркі і засушливі періоди, що ми спостерігаємо цього року, маже по всій території України, особливо у східних областях.
Обстежують у першу чергу стації-резерватори саранових:
- Неорні землі( перелоги та узбіччя з полином та споришем; залежні землі, слабозадернені із кселофітним(рослини, які здатні переносити тривалу посуху) різнотрав’ям; ділянки з розрідженою рослинністю вздовж зрошувальних каналів), галявини та узлісся лісових насаджень.
- Посіви багаторічних трав, пасовища в стадії вибою, поля де не проводились агротехнічні заходи;
- Інші, де в липні минулого року в липні – серпні відмічалась підвищена
чисельність саранових. Обстеження краще проводити після сходу сонця і до 9-ої години, або з 18-ої години і до заходу сонця, коли саранові в стані відносного спокою перебувають на вершинах рослин. Поведінка саранових за добу, залежить від температури навколишнього природного середовища та інтенсивності сонячної радіації. Найбільш активні вони в теплі ясні дні і, навпаки , стають майже нерухомі у дощову, пахмурну погоду і найбільш холодні нічні і вранішні години. При виявленні більш 1 екз/м2 у місцях «резервації», необхідно провести обстеження прилеглих до них посівів сільгоспкультур, особливо соняшнику, кукурудзи, баштанних, овочевих тощо.
Порогові рівні саранових: ЕПШ личинок нестадних кобилок 5-10, італійського пруса 2-5екз/м2.
Рекомендовані препарати проти саранових на люцерні(насіннєві посіви), соняшнику, цукрових буряках, яблуні, груші, житі, ячміню, пшениці : Моспілан(0,05-0,075л/га), Догма(0,2-0.3л/га), Сумітіон(0,8-1,5л/га), Фастак (0,15-0,2л/га).. Інсектицидні препарати на дикростучому різнотрав’ї :Карате Зеон(0,15л/га),Енжіо(0,18л/га),ДиХлор(1,5л/га),Нірвана( 1,5л/га), та інші відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
Шкідливість саранових обумовлена надзвичайно високою інтенсивністю живлення, здатністю до масового розмноження та перельотам деяких видів на великі відстані. Можливість спалахів чисельності обумовлена високою потенціальною плодючістю ряду видів, що стримується обмежувальною дією факторів довкілля та внутрішньо популяційних механізмів. Унаслідок цього відбувається або зниження плодючості, або загибель частини потомства.
Ганна Масинець Державний фітосанітарний інспектор ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області
