8 червня 2017 року перший заступника голови Яворівської райдержадміністрації Ігор Рак провів чергове засідання комісії щодо функціонування Яворівського ДГХП «Сірка».
Участь у засіданні взяли головний архітектор Яворівського району Любомир Новосілець, керівник відділу Держгеокадастру в Яворівському районі, представники громадських організацій Яворівського району, помічник народного депутата України Роман Андрус, представники підприємств, що ведуть свою діяльність на території приозерної смуги водосховища, працівників правоохоронних органів Яворівського району та сільські голови сіл Залужжя та Терновиця.
Розпочалась комісія із розгляду стану виконання протокольних доручень за підсумками попереднього засідання комісії. Основним питання засідання було визначення статусу Яворівського ДГХП «Сірка» як озера та вироблення необхідної документації. Окрім цього, піднімались проблемні питання – освоєння території та рекультивація земель Яворівського кар’єру, самовільного незаконного будівництва об’єктів в приозерній смузі водосховища, відсутність дозвільних документів на встановлення тимчасових будівель, порушення меж прибережної захисної смуги.
За підсумками засідання комісією прийнято рішення провести 21 червня 2017 року виїзне засідання комісії на території Яворівського ДГХП «Сірка», з метою перевірки та фіксування можливих фактів незаконних забудов на території водосховища та вжиття заходів для усунення даних порушень.
Довідка
В шестидесяті роки минулого століття в Яворівському районі, що на Львівщині був збудований найбільший в світі сірчаний кар’єр, площею 950 гектарів. За роки експлуатації відкритим і свердловинним способами тут добули понад 20 млн. т. сірки, яка в основному йшла на виготовлення мінеральних добрив для сільського господарства колишнього СРСР.
На початку 90-х років, в зв’язку з розвитком імперії, виробництво самородної сірки стало нерентабельним, а з 1992 року видобуток руди майже припинився. Отже дуже гостро повстало питання, що робити далі з величезним кар’єром і понівеченим навколишнім середовищем? З’явилися проекти закриття Яворівського кар’єру ( три десятки менших проектів). Наприклад, передбачалась рекультивація земель на сірководневих полях Немирівського і Язівського рудників підземної виплавки сірки.
Ліквідації підлягали близько 4400 сірчаних свердловин, пізніше територія мала очищуватися і заліснюватися. Потім вирішили йти дешевшим шляхом – затопити територію кар’єру і створити Яворівське водосховище. Для цього (спрямували) води річки Шкло у величезний котлован сірчаного кар’єру.
Проект майбутнього водосховища розробили науковці і фахівці Львівського ВАТ „Гірхімпрому”. Над концепцією освоєння берегової смуги штучної водойми працювали науковці лісотехнічного і сільськогосподарського університетів.
В лютому місяці 2003 року проект затоплення Яворівського сірчаного кар’єру і відновлення порушеного навколишнього ландшафту затвердив Кабінет Міністрів України. На його реалізацію були виділені кошти в розмірі 78 млн. гривень. Традиційно, як для Галичини, реалізація проекту почалася без громадських слухань, широкого висвітлення у пресі, моніторингу незалежних спеціалістів, тощо. За задумами авторів почали споруджувати штучне озеро, з площею акваторії 10 км2, з довжиною берегової смуги в 12 км., глибиною понад 100 м. і вже з травня 2002 року річка Шкло потекла в котлован кар’єру і почалося формування озера.
2007 року кар’єр наповнився водою, і р. Шкло попрямувала далі своїм старим руслом до Польщі. Озеро з’явилося, змінивши географію України.
