Хвилина мовчання, виконання Державного Гімну, зворушливі поетичні твори учнів-десятикласників, які були вихованцями Василя Степановича, створили трепетну й урочисту атмосферу. Це спонукало всіх присутніх у залі поринути у спогади та роздуми.
Директор закладу Богдан Горб’як із натхненням говорив про високий професійний обов’язок Василя Степановича – як учителя історії та вихователя патріотичних ідеалів у шкільної молоді. Заступниця директора Ольга Тричук наголосила, що відданість справі виховання національно свідомих українців Василь Степанович довів власним життям, а завдяки його великій громадській діяльності світла пам’ять про нього житиме у серцях вдячних нащадків.
Щемливими спогадами про дитячі й юнацькі роки, навчання та захоплення поділилися сестри Емілія і Віра, а також брат Микола. Дружина Галина та син Маркіян зворушливо згадували найкращі миті щасливого сімейного життя, його відданість улюбленій роботі та високу мрію – бачити Україну вільною і сильною державою.
Воїни-побратими Павло й Олег-Нестор ділилися спогадами про нелегкі будні виконання бойових завдань на Сумщині та Запоріжжі, про його любов до рідних, друзів, своєї землі й батьківського дому. Адже саме заради цього українські сини й доньки стоять проти загарбників, а найкращі з них віддають своє життя за Батьківщину.
На завершення всі присутні натхненно виконали улюблену пісню Василя Степановича – “Йшли селом партизани”.
Велику роботу зі збору фото- та відеоматеріалів для проведення уроку й оформлення меморіального куточка провели вчительки Ольга Тричук, Руслана Бачкур, Марія Копак, Ірина Ляниця, Юлія Давид, Надія Гукало, Тетяна Шах.
Цей захід – данина шани світлій пам’яті Вчителя-Героя.
Слава Україні! Героям слава!
