Минуле століття пронеслося над Україною трьома голодоморами: 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років. Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій. Пекло, створене в Україні на початку 30-х років ХХ століття людиноненависницьким комуністичним режимом, не можна ні з чим порівняти ні у вітчизняній, ні у світовій історії.
То був такий державний злочин –
Здригнулась навіть мертва Кафа,
Мерцями всіялося поле,
Ні хрестика і ні могили–
То був такий навмисний голод …
Учнівське братство школи (голова братства- Горона Олена) активно включилось в акцію «Незабудка пам’яті» вшанування пам’яті подій 1932-1933 рр. Кожен клас відзначив на карті України місця штучного голодомору голубими квітами, що визначає загибель майбутнього покоління українського народу у 30-і роки.
Учні 11а класу (вчитель історії Довбій М.І. та класний керівник Юзишин М.М.) провели літературно-музичну композицію «Схилімо голови в скорботі», пам’яті тих, хто загинув від голодомору. Під звучання Реквієму було запалено свічки. Кадри фільму «Голод 1932-1933 рр. в Україні» приголомшили учнів, які вперше побачили справжнє лице страшного більшовицького злочину.
