Перший Всесвітній День боротьби з вірусними гепатитами був запроваджений у 2008 році. Ініціатором проведення Всесвітнього Дня боротьби з гепатитом виступив Світовий Альянс з проблем гепатиту (World Hepatitis Alliance). Щорічні заходи, присвячені Дню боротьби з гепатитом, проводяться 19 травня.
Мета цих заходів - підвищення обізнаності світової громадськості про симптоми, методи діагностики, скринінгу, профілактики та лікування гепатитів, особливо групи В і С, а також пов’язаних з ними захворюваннь, більше охоплення населення вакцинацією проти гепатиту В та її інтеграцію в національні програми імунізації, привернення уваги урядів і неурядових організацій до необхідності надання підтримки людям, що живуть з гепатитом В і С.
Статистика свідчить, що в середньому, кожна дванадцята людина в світі є носієм вірусу гепатиту В або C, проте рівень обізнаності людей про ці захворювання є вкрай низьким. Захворювання починається поступово, перебігає без симптомів і не проявляється тривалий час, тому гепатит (особливо, С) іноді називають "лагідним убивцею". Хронічні вірусні гепатити становлять серйозну медичну та соціальну проблему у зв’язку з широкою розповсюдженістю, а також високим ризиком розвитком цирозу та раку печінки як наслідків гепатиту.
Існує 8 типів вірусів гепатиту: A, B, C, D, E, J, F, TT. Вірусний гепатит А та Е – це гострі кишкові інфекції з переважним ураженням печінки. Джерелом зараження є хвора людина в початковому періоді захворювання. Вірус передається через забруднену воду, продукти харчування, брудні руки за умов недотримання гігієнічних норм. На гепатит А частіше хворіють діти 7 – 10 років. Його спалахи відбуваються в основному у школах, інтернатах.
Гепатити B і C можуть передаватися кількома шляхами, зокрема, статевим шляхом, під час пологів, хірургічним шляхом, під час переливання крові, внаслідок використання нестерильних шприців або медичних приладів, під час пірсингу, татуювання, а також через засоби особистої гігієни (зубна щітка, бритва, ножиці).
Вираженість симптоматики при гепатиті залежить від типу вірусу. Захворювання може проявлятися збільшенням печінки, болем у правому підребер'ї, відчуттям важкості в цій ділянці, диспепсичними явищами, жовтяницею та свербінням шкіри, підвищенням температури, нудотою, блювотою, загальною слабкістю та зниженням працездатності. Може спостерігатися потемніння сечі та знебарвлення випорожнень. Але у багатьох випадках гепатит може перебігати безсимптомно або із слабко вираженою симптоматикою, тоді людина може не знати про наявність у себе захворювання.
Згідно даних ВООЗ більше ніж 2 млрд. людей у світі протягом свого життя інфікуються вірусним гепатитом В та біля 450 млн. є хронічними носіями цього вірусу. Щорічно від гепатиту В та його наслідків в світі помирають більше 2 млн. людей. Ситуація з гепатитом С є ще більш небезпечною. Поширеність вищезазначеного вірусу в Європі вища, ніж вірусу гепатиту В. За даними ВООЗ, в світі на вірусний гепатит С страждають понад 170 млн. осіб, що складає більше 3% населення планети та в 5 разів перевищує кількість хворих на ВІЛ-інфекцію.
В розвинених країнах вірус гепатиту С є відповідальним за 20% гострого гепатиту, 70% хронічного гепатиту, 40% некомпенсованого цирозу печінки, 60% гепатоцелюлярної карциноми та 30% трансплантації печінки. Багаторічна персистенція вірусу гепатиту С при хронічній формі інфекції призводить до розвитку цирозу печінки у 20% хворих протягом 20 років, з подальшою щорічною частотою розвитку декомпенсації цирозу печінки у 6% та раку печінки в 4%.
Викликає занепокоєння, що більшість осіб, інфікованих вірусом гепатиту С, не здогадуються про своє захворювання, оскільки у 80% пацієнтів гострий період захворювання минає без симптомів, трансформуючись з часом у хронічне захворювання за умови відсутності лікування. При пізньому призначенні лікування хронічний гепатит трансформується в цироз печінки, який є незворотнім станом і призводить до інвалідизації пацієнта і потребує трансплантації печінки як єдиної ефективної стратегії лікування.
Одним із важливих завдань є проведення вакцинопрофілактики гепатиту В дітям і дорослим у вогнищах цієї інфекції, медичним працівникам групи ризику, студентам середніх і вищих медичних навчальних закладів, працівникам служб спеціального призначення, хворим гастроентерологічного профілю, перед плановими оперативними втручаннями. Щеплення складається з 3-х ін’єкцій, введених з інтервалом 30 днів. На відміну від гепатиту В, вакцинопрофілактика при вірусному гепатиті С є неможливою, а отже, єдиним способом контролю епідеміологічної ситуації є лікуванні хворих на хронічний вірусний гепатит С.
Україна належить до регіонів з середньою розповсюдженістю гепатиту В (2,2% населення) та гепатиту С (від 3% до 5% від кількості населення), однак за темпами розповсюдження цих інфекційя випереджає країни Європи. В нашій країні люди найчастіше інфікуються через нестерильне медичне і косметологічне обладнання, пірсінг, татуаж, манікюр, педикюр, стоматологічні послуги, інші медичні втручання, пов’язані з ін’єкціями, переливанням крові, ін’єкційне вживання наркотиків тощо.
