Це знаковий день для народу суверенної України. 4-го вересня 1991 року, після багаторічної окупації з боку промосковських послідовників більшовицького світу, які, як гриби чорної цвілі, що з’явилися на рештках гниючьої російської імперії, після болісних десятиліть нелюдського комуністичного терору, країна впевнено продовжила курс національного розвитку.
Це був ковток свободи. За це вже не відправляли в гулаги і в’язниці, не розстрілювали і не саджали до психдиспансерів, намагаючись знищити особистість медикаментозним шляхом. Жовто-блакитний прапор на будівлі найвищого законодавчого органу держави символізував початок нової епохи для понівеченої країни.
Будемо пам’ятати цей славний день і дякувати Господу Богу за те, що не позбавив народ розсудливості і здорового глузду, дав йому сил і терпіння, благословив його багатьма славними синами і доньками. Свобода там, де люди не ворогують з Богом, з життям, яке він дарує, де це життя не розмінюють на ганебне рабське існування, дурощі і хороводи навколо мертвих ідолів. "... де Дух Господній, там воля." (2 Кор. 3:17)
