Севера Іваан Васиильович народився 21 травня 1891, у с.Новосілки — 20 грудня 1971, Львів) — скульптор, педагог заслужений діяч мистецтв України; нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Навчався у різьбарській школі в Яворові (1904–1907), Львівській мистецько-промисловій школі у Юліуша Белтовського і Яна Нальборчика (1910–1914), Петербурзькій (1915–1918), Празькій і Римській (1921–1924) академіях мистецтв. Викладач Київського(1926-29), згодом Харківського (1929–1934) художніх інститутів, за постишевського терору 1934 переїхав до Узбекистану, 1938 — до Москви; 1941 у Львові, з 1945 — викладач Львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва.
На ранніх працях помітний вплив західно-європейських модерністів («Хвиля» — 1921; портретні композиції: «Філософ», «Композитор», «Автопортрет» — 1924–1925). Автор сецесійного скульптурного оздоблення будинку № 50 на вул. Франка у Львові (1911). Далі перейшов до реалізму: погруддя Т. Шевченка, В. Леніна (1929); композиції «Пацифікація», «Узбецький танок» (1935), пугруддя М. Коперніка для моск. планетарія (1938; бронза), І. Франка (1947), В. Стефаника (1949) та ін.
З 1943-го року у окупованому нацистами Львові викладав в Львівській художньо-промисловій школі — разом із Костем Бульдіним, Миколою Бутовичем, Михайлом Козиком та Миколою Жеваго.
Серед учнів Севери українські скульптори зі Львівщини Михайло Дзиндра,Емануїл Мисько, Лука Біганич, Феодосія Бриж, Валентин Борисенко, Валентина Макогоненко (дружина І.В.Севери), з Сумщини Анатолій Скиба, з Закарпаття Іван Андрейканич, Дмитро Крвавич, Володимир Одрехівський.
