Історична довідка "Яворівщина"
З ініціативи начальника Яворівська районна державна адміністрація Ярослав Коминський продовжуємо рубрику - Спадщина Яворового краю сторінками минулого.
На Яворівщині сконцентровано чимало рекреаційних ресурсів. Відтак хочу запросити кожного відвідати історичний шлях створення одного з найстарших лікувальних закладів Яворівського району - Санаторій Немирів.
Отож, 1814 рік ... Збудував його в своєму маєтку граф Гнат Іларіон Мошинський. Немирівські купальні на початку складалися з одного будинку з банями і дерев’яними ваннами. Однак в наступні роки лікувальниця жваво розбудовувалась новими будівлями. У літню пору в санаторії любив відпочивати його засновник граф Мошинський. Його присутність позитивно позначалась на діяльності закладу, оскільки задля розваги графа тут виступали придворні музиканти і актори, процвітало культурне життя. Завдяки цьому вже на початку 30-х років XIX століття санаторій приймав одночасно до 200 пацієнтів. У лікувальному вимірі відвідувачів приваблювали джерела Немирова, два з яких були для купання та одне для пиття води. Тодішні науковці підтвердили виняткові властивості цієї сірководневої води.
Перший сприятливий період в історії здравниці закінчився разом з великою пожежею Немирова в 1834 році. Однак, після занепаду купальні знову почали розвиватися. У ІІ половині XIX століття функціонувало вже декілька санаторіїв, існував також зал для забав і театр. Повне відродження купального підприємства наступило за часів чергових власників немирівських маєтків — Крузенштернів.
Мабуть, найбільший вклад у розквіт здравниці на переломі XIX і XX століть, а також в роках між війнами зробив граф Карл Крузенштерн, шанувальник бальнеології. Згідно з Мечиславом Орловичем, в 1906 році функціонували тут три джерела: «Марія», «Ганна» і «Броніслава». Дослідження складу немирівської води провів в той час д-р Броніслав Радзішевський, професор хімії Львівського Університету. Біля відремонтованих старих вілл збудовано нову, з високим, як на ті часи, стандартом — з водопроводами, каналізацією, рестораном і читальнею, віллу «Девайтис». Загалом до закладу належало 10, добре обладнаних, розкиданих по парку та лісі, вілл.
Будова в 1907 році нового купального закладу на 21 ванну, значно збільшила відвідуваність, яка зросла тоді до 700 осіб за сезон. Курортникам пропонували: купання у гарячій сірководневій воді або лікувальній грязі, інгаляції, масажі. Для розваги гостей в курортному саду влаштовано було тенісний корт, кегельбан, поле для крикету, поставлено гімнастичні знаряддя, а в курортному будинку - бальний зал. Немирівські купальні на цей час належали до найкращих і водночас найдешевших у тодішній Галичині.
З початку 30-х років XX століття здравницею управляла спілка. Центральним об’єктом здравниці була будівля лікувальних грязьових і сірководневих ванн з характерною оглядовою вежею. Провадило до неї місце для прогулянок з концертною альтанкою. Було також збудовані муровані й дерев’яні будівлі зі здравницькою архітектурою: вілла «Варшав’янка», пансіонат «Лобзов’янка», будівля театру і ресторану - деякі з них проектував інж. Владислав Ройбенбауер, будівельник з Любачева.
На кінець 30-х рр. санаторій налічував 100 номерів, що були добре обладнаними, електрифікованими й при цьому дуже дешевими. Окрім санаторію, можна було поселитись і в приватних помешканнях, в яких умови коливались від простих до люксових, а ціна від 4 до 9 злотих.
Під час II світової війни та у післявоєнний період давня архітектура здравниці, на жаль, здебільшого припинила своє існування. При головній санаторній алеї збереглася покинута вілла з 20-30 років XX століття. Інші пам’ятки будівництва здравниці можна зустріти на краю санаторію. Сучасна забудова санаторію походить з радянських часів: жилі блоки для курортників, їдальня, амбулаторія здоров’я, адміністративна будівля. Санаторій має досконалої якості сірководневу воду, надаючи багато лікувальних послуг. Користуються ними курортники з цілої України, а також, щораз частіше, з сусідньої Польщі.
Додам, 7 жовтня 1672 р. Ян Собеський розбив татар під Немировом і звільнив 12 тис. полонених. Відтак завдяки мешканцям Немирова в 1933 році було встановлено пам’ятник Яну ІІІ Собеському, який був зруйнований радянською владою та відтворений у 2018 році стараннями органів місцевого самоврядування Ґміни Любачева й Немирова за кошти Національного Інституту польської культурної спадщини за кордоном Polonika.
