Боєць "Азова", 25-річний уродженець Тростянця Євген Ситенко не розмірковуючи наступив на фугасну міну, щоб на ній не підірвалися його товариші.
Це було під час штурму Мар'їнки. Євген та його побратим із позивним Балаган йшли у складі підрозділу. Коли побачили фугас, майже наввипередки кинулися до нього.
"Ми з братом "Балаганом" стали на фугас, щоб осколками не порубало інших хлопців. Свідомо стали. Просто коли озираєшся назад і бачиш купу хлопців, у яких над головами як би таблички світяться "дитина" або "не має досвіду", ти розумієш, що йому ще судилося жити, а в тебе вже є досвід... І що краще загине один, ніж тридцять. "Балагана" порубало осколками, його більше немає, а я на фугасі злетів, і живий, значить, для чогось судилося залишитися".
У Волновасі Євгену ампутували ногу і у вересні переправили в дніпропетровський шпиталь. Там він і познайомився зі своєю майбутньою дружиною Дариною, вона працювала в госпіталі медсестрою і готувала Євгена до операції.
