Легалізація заробітної плати залишається одним із найактуальніших питань сьогодення, адже чимало роботодавців ігнорують гарантований рівень мінімальної заробітної плати і змушують найманих робітників працювати на невелику зарплату, а то й взагалі не декларують оплату їхньої праці.
Працівник, який отримує зарплатню в «конверті», виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне і доти, поки вважає за потрібне. Працівник немає жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу.
Дуже важливо, щоб громадяни усвідомили, що їх згода отримувати зарплату в «конвертах» позбавляє їх соціального захисту. Адже пенсію вони матимуть тільки з офіційно нарахованої суми заробітної плати.
Якщо з якихось причин роботодавець не сплачує внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за своїх найманих працівників (причиною може бути і виплата заробітної плати в «конвертах» без сплати страхових внесків, і нарощування заборгованості як з виплати заробітної плати, так і зі сплати страхових внесків), то періоди, за які не сплачені внески, «випадають» із страхового стажу найманого працівника та не включаються в заробіток для розрахунку розміру пенсії.
Виплачуючи працівникові заробітну плату в розмірі, меншому за мінімальний, роботодавець не лише порушує його конституційне право на заробітну плату, не нижчу за визначену законом, а й прирікає на мізерну пенсію в майбутньому.
Роботодавцям та громадянам необхідно пам’ятати, що лише офіційно працевлаштований працівник, за якого роботодавцем здійснюється сплата єдиного соціального внеску в розмірі, не меншому за мінімальний, набуває страхового стажу, необхідного для призначення соціальних та пенсійних виплат.
