Прогноз розвитку основних шкідників і хвороб сільськогосподарських культур на квітень 2023 року
Квітень - це один з найбільш відповідальних місяців року. Це місяць сівби і вегетації більшості сільськогосподарських культур. Не дивлячись на воєнні дії потрібно щоб був хліб, бо без хліба ми не зможемо воювати та перемагати. Саме тому, незважаючи на війну потрібно займатися своєю справою. Агрометеорологічні умови зимового періоду 2023 р. для зимуючих сільськогосподарських культур на Яворівщині були задовільними. В квітні відбуватиметься вихід фітофагів із місць зимівлі, заселення ними рослин та подальший їх розвиток . Опади та підвищення вологості повітря сприятимуть поширенню хвороб у посівах с/г культур. Фітосанітарна ситуація в агроценозах району визначатиметься комплексом агрокліматичних, природних і господарських факторів, вплив яких позначиться на процесі регулювання чисельності шкідників та розвитку хвороб на господарсько – невідчутному рівні, що забезпечить сприятливий стан посівів.
Шкідники і хвороби зернових культур
Протягом вегетації найбільшої шкоди посівам зернових колосових культур завдаватимуть хлібні клопи, злакові попелиці, блішки, п`явиці, трипси, хлібні жуки. Слабка шкодочинність хлібної жужелиці. злакових мух проявлятиметься у окремих вогнищах. Нерідко зазначені шкідники завдають шкоду посівам зернових колосових культур одночасно, тому планувати застосування інсектицидів слід з урахуванням цілого комплексу шкідників. За перевищення шкідниками порогів шкодочинності посіви потрібно обробити інсектицидами згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених для використання в Україні".
Хлібна жужелиця (турун) в зернових агроценозах останні роки розвивається на незначних площах за допорогової чисельності і практично не має господарського значення, чому сприяє дотримання сівозміни та зменшення господарствами площ посіву озимих зернових колосових культур по стерньових попередниках. Осінним обстеженням озимої пшениці під врожай 2023 року шкідника за середньої чисельності 0,5 екз. на кв.м було виявлено на 2% від обстежених площ. В квітні у місцях розповсюдження личинки хлібної жужелиці будуть харчуватися, закінчать свій розвиток та будуть лялькуватися. В фазу весняного кущення за виявлення в осередках після стерньових попередників 3-4 личинки туруна на кв.м провести обприскування інсектицидами: Альфагард 100, КЕ - 0,10-0,15 л/га; Нурел Д, КЕ – 0,75-1,0 л/га; Пірінекс Супер, КЕ – 1,0 л/га або іншими.
Хлібні клопи, у популяції яких клоп шкідлива черепашка домінуючим видом, у зернових агроценозах району завдаватимуть найбільшої шкоди насамперед, озимій пшениці, починаючи з перших днів появи їх у посівах і до відльоту на зимівлю. Окрім шкідливої черепашки, менш розповсюдженою є також елія гостроголова.За прогрівання листкової підстилки до 12-14ºС розпочнеться пробудження перезимувалих клопів, а за настання стійкої денної температури повітря в межах 18-19ºС фітофаги будуть мігрувати до посівів озимої пшениці.
Після повного переселення перезимувалих клопів у посіви необхідно провести обстеження полів та за ЕПШ 2-4 екз. на кв. м під час виходу озимих зернових в трубку проводять обробки, передусім в осередках накопичення фітофагів, рекомендованими інсектицидами: Актара 240, к.с.-0,15 л/га; Актор,– 0,1-0,14 кг/га; Альтекс,к.е– 0,1-0,15 л/га; Бі-58 новий, к.е.-1,5 л/га; Децис ф-Люкс к.е 0,3-0,4 л/га; Енжіо к.с - 0,18-0,22 л/га
Карате к.е - 0,15 л/га; Ламдекс,с.к– 0,15 л/га; Нурел Д,к.е– 0,75-1,0 л/га; Престо,к.с– 0,3-0,4 л/га; Сумітіон, к.е- 1,0 л/га; Фатрін, Кк.е-0,1-0,15 л/га; Шаман, КЕ - 0,75 л/га, ін.
Під час проведення фітосанітарного моніторингу зернових колосових культур на заселення клопами та визначення ЕПШ слід враховувати, що за прохолодної погоди комахи перебувають у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками грунту.
Злакові мухи. Останнім часом за умов впровадження у господарствах району інтегрованого захисту рослин, чисельність та шкідливість цих внутрішньостеблових фітофагів у зернових агроценозах зменшилися до незначних, або навіть до повної їх відсутності.
В квітні відбуватиметься відродження, розвиток та слабка шкодочинність личинок озимої мухи та опомізи. Личинки шведських мух (вівсяної та ячмінної), гессенської мухи будуть лялькуватися у стеблах 0,3-2% озимих рослин, з переважанням шведських мух. Гессенська муха розвиватиметься у невеликих осередках окремих господарств за незначної кількості та практично не матиме господарського значення. Розпочнеться літ весняної генерації мух, розвиток яких очікується слабким, імаго відкладатимуть яйця переважно на сходи ярих колосових культур, також і на кукурудзу.
Хлібні блішки, здебільшого смугаста, повсюдно заселятимуть посіви озимих зернових культур, насамперед крайові смуги. За зиму збереглося до 70% зимового запасу хлібних блішок. За нестійкої прохолодної погоди заселення полів жуками буде повільним, з встановленням сухої жаркої погоди активність фітофагів зростатиме. За
появи сходів ярих зернових, шкідники мігруватимуть до них та наносимуть пошкодження ярині переважно у слабкому та середньому ступені.
Злакові п’явиці (синя та червоногруда) за весняного кущення озимих колосових культур будуть заселяти посіви та розвиватимуться за допорогової чисельності, концентруючись по краям полів. З появою сходів ярих культур жуки будуть заселяти їх. Злакові цикади за теплої посушливої погоди завдаватимуть шкоди зерновим колосовим, найбільшої шкоди від них слід чекати на ярих культурах. При цьому необхідно пам’ятати, що ці комахи являються переносниками вірусних та мікоплазмених хвороб, ймовірність розвитку яких зберігатиметься.
Проти вищезазначених шкідників за ЕПШ хлібної блішки – 30-50 екз. на кв.м, шведської мухи – 40-50 екз. на 100 помахів сачком, п’явиці – 10-30 жуків на кв.м посіви обробляють в крайових смугах, а за необхідності всуціль полів, застосовуючи Альфагард 100, КЕ - 0,10-0,15 л/га; Бі-58 новий, к.е.-1,5 л/га; Борей, КС – 0,12-0,14 л/га; Данадим Мікс, КЕ – 1,0 л/га; Децис-ф-Люкс, або іншими рекомендованими препаратами.
Протягом зимового періоду в ґрунті, на рослинних рештках та зимуючих рослинах зберіглася та накопичилася інфекція патогенів-збудників хвороб. У добре розвинутих з осені та загущених посівах симптоми борошнистої роси спостерігаються на 1% рослин. Надалі за підкормки рослин азотними добривами еризифоз може інтенсивно прогресувати. Ураженість кореневими гнилями проявляється на 0,2% рослин. Подальшому розвитку захворювань сприятиме тепла (16-23ºС) та волога, дощова погода. З появою сходів ярих зернових культур відбуватиметься ураження посівів комплексом хвороб.
Під час виходу в трубку за інтенсивності ураження 1% борошнистою росою, гельмінтоспоріозними плямистостями, ринхоспоріозом, 3-5% септоріозом листя та у разі появи церкоспорельозу рослини оздоровлюють одним із рекомендованих фунгіцидів: Абакус, мк.е. 1,25-1,75 л/га, Альто 240 ЕС, КЕ -0,3-0,4 л/га, Альфа-Стандарт, КС – 0,5 л/га, Бампер Супер, КЕ - 0,8-1,2 л/га, Ікарус Турбо, КС- 0,3-0,6 л/га, Рекс Плюс, або інші. Проти бур’янів у фазу весняного кущіння озимої пшениці використовують рекомендовані «Преліком...) гербіциди, надаючи перевагу препаратам широкого спектру дії, які можна застосовувати до фази утворення прапорцевого листка. Боротьбу з бур'янами в посівах зернових за необхідності, доцільно поєднувати із захистом рослин проти хвороб і шкідників.
Шкідники і хвороби зернобобових культур
Насіння сої перед посівом проти збудників грибних хвороб (кореневі гнилі, пероноспороз, церкоспороз, септоріоз) і бактеріозів протруюють одним із препаратів: Бенорад, -3 кг/т, Віал Траст, кс - 0,4-0,5 л/т, Максим , т.к.с. -1,0 л/т, Металакс -2,0-2,5 л/т, Февер - 0,2-0,4 л/т, ін. Для захисту від комплексу наземних і ґрунтових шкідників сходів (дротяники, личинки хрущів, бульбочкові довгоносики, озима совка, паросткова муха та ін.) насіння сої оброблюють інсектицидними протруювачами: Гаучо Плюс (0,5 л/т); Кромадо, – 0,8-1,0 л/т; Пікус 600, – 0,3-0,5 л/т; Табу, - 0,4 - 0,6 л/т; Табу Нео, (0,6 - 0,8 л/т) та інші. В день сівби посівний матеріал сої обробляють штамами азотфіксуючих бактерій Ризоактив .-1 л/т; Ризогумін, . – 120-200 г/гектарну дозу насіння, а також для підвищення врожайності та імунітету рослин до хвороб проводять обробки насіння Біоінокулянтами -1-4 л/т. Агротехнічні заходи (розпушування грунту, знищення кірки і сходів бур’янів досходовим боронуванням і післясходовими культиваціями) запобігатимуть розвитку на сої фузаріозу, сім’ядольного бактеріозу.
Технічні культури
Озимий ріпак після перезимівлі відновив вегетацію у другій декаді березня, рослини знаходяться у доброму стані, який навесні у господарствах району покращували розпушуванням міжрядь, боронуванням, підживленням азотними добривами. Хрестоцвіті та ріпакові блішки у квітні заселятимуть посіви, переважно крайові смуги, та живитимуться на розеткових листках озимого ріпаку. З появою сходів ярого ріпаку блішки активно будуть заселяти посіви. За досягнення у ярих посівах ЕПШ хрестоцвітих блішок – 3-5 екз. на кв.м доцільнозастосувати Альтекс, к.е - 0,10-0,15 л/га; Альфа Супер, к.е - 0,15 л/га; Галил, к.с – 0,2-0,3 л/га; Канонір, в.г – 0,05-0,07 кг/га; Протеус – 0,5-0,75 л/га, інші.
Стебловий прихованохоботник, капустяна попелиця заселятимуть посіви ріпаків та будуть завдавати шкоди рослинам. Ріпаковий листкоїд, квіткоїд, оленка волохата шкодитимуть з фази бутонізації-
За виявлення до початку бутонізації рослин ріпаку понад 3 екз. на кв.м ріпакових листкоїда та пильщика, 2 гусениці на кв.м капустяних білана і совок (2, інших шкідників використовують дозволені до використання інсектициди: Альфагард, 100, КЕ - 0,10-0,15 л/га, Альтекс, к.е- 0,10-0,15 л/га, Біскайя к.е – 0,3-0,4 л/га; Каліпсо , к.с - 0,15-0,2 л/га, Карате Зеон, с.к - 0,15 л/га, Ламдекс, с.к- 0,15 л/га, Моспілан, в.п- 0,1-0,12 кг/га, ін. Проти фомозу, пероноспорозу, інших хвороб (за появи ознак захворювання) рослини ріпаків оздоровлюють фунгіцидами: Амістар Екстра , к.с- 0,75-1л/га, Лутон, к.с – 0,6-1,0 л/га, Піктор, к.с - 0,5 л/га, Фитал, р.к - 2,0-3,0 л/га, Форсаж, к.с - 0,6 л/га, іншими.
Заздалегідь, перед початком хімобробок ріпаку слід повідомити власників вуликів про необхідність прийняття заходів по охороні бджіл!
Рослинам соняшнику від фази сходів до II пари справжніх листків будуть завдавати помірної шкоди південний сірий буряковий та інші довгоносики, личинки травневих хрущів, піщаний мідляк, дротяники та несправжні дротяники.
Для захисту проростків та сходів культури від грунтових та наземних шкідників насіння соняшнику перед посівом протруюють Гаучо 600 -6-9 л/т, Модесто Плюс -8 л/т Круїзером 600 - 5,0 л/т, ін. Для знезараження насіння від збудників хвороб застосовують Апрон -3л/т, Вінцит -2л/т, Дерозал -1,5 л/т, Максим , т.к.с.- 6 л/т, Роялфло, -2,5-3 л/т.
У фазу 1-2 пара справжніх листків за ЕПШ сірого та інших довгоносиків, піщаного мідляка, тощо понад 2 екз.на кв.м посіви обробляють інсектицидами: Камінарі,в.г– 0,2-0,4 кг/га; Хантер, к.е -0,8-1,5 л/га або сумішами фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах.
Шкідники і хвороби плодових культур Перезимівля шкідників плодового саду пройшла задовільно, навесні збереглося 85-100% зимуючих комах.
Плодові довгоносики (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд) в третій декаді березня повсюди в яблуневих садах розпочали вихід із зимової діапаузи та живлення бруньками плодових дерев. В квітні будуть відроджуватися та завдавати шкоди брунькам та молодим листям личинки попелиць, медяниць, кліщів, гусениці розанової листокрутки.
За прогрівання грунту до 120С на глибині 10 см псевдогусениці яблуневого пильщика будуть заляльковуватися, а у фазу відокремлення бутонів розпочнеться виліт імаго. Гусениці яблуневої горностаєвої молі в другій половині квітня будуть виходити з-під щитків та харчуватися листям яблуневих дерев.
В плодових садах на початку розпускання бруньок та у фазу відокремлення бутонів-«рожевий бутон» для захисту від плодових довгоносиків (сірого брунькового довгоносика, квіткоїда), а також листокруток, личинок сисних фітофагів необхідно провести обприскування дерев Актарою,кс, 0,14-0,15 л/га, Енжіо, кс, 0,18 л/га або Піринексом Супер, к.е,1,25-1,5 л/га з додаванням проти парші та інших хвороб Хоруса, в.г, 0,25 кг/га, Чемп Ультра, в.г -2,0 кг/га або Косайда , в., 2,5 кг/га. За обробки сортів, що уражуються борошнистою росою, додають також Тіовіт Джет, в.г., 8,0 кг/га, Імпакт, 25 кс.0,1-0,15 л/га, Алмаз, 100,к.е 0,3–0,4 л/га або Талендо, к.е, 0,2-0,25 л/га.
