Погодні умови поточної зими сприяли перезимівлі численних хвороб та шкідників у посівах озимого ріпаку. Заселення поля шкідниками може знищити до 50% урожаю.
Аби цього уникнути, потрібно забезпечити надійний захист рослин. Насамперед це проведення моніторингу полів і своєчасні фунгіцидні та інсектицидні обробки.Вони допоможуть ліквідувати шкідливі організми на початкових стадіях. Найпоширенішими шкідниками ріпаку є великий ріпаковий прихованохоботник, капустяна попелиця, ріпаковий квіткоїд, насіннєвий ріпаковий прихованохоботник, стручковий капустяний комарик. Вони тільки й чекають свого часу, аби напасти на беззахисний ріпак. Весняний захист ріпаку починається із боротьби з великим ріпаковим прихованохоботником. Тому в господарствах де вирощують ріпак вже в березні обприскувачі напоготові. Серед усіх шкідників ріпаку він найшвидше покидає місця перезимівлі, а при денній температурі +5,+9С заселяється на поля ріпаку.Виявити прихованохоботника можна за допомогою жовтих чашок- приманок. ЕПШ становить 3-4 шкідника за добу у приманці. Зовні рослини в яких мешкає шкідник, майже не відрізняються від здорових. Найбільша проблема в захисті від прихованохоботників- виявити їх у посівах, адже при найменшому русі рослини ці шкідники падають на землю, непорушно завмирають і завдяки забарвленню зливаються з довкіллям.
Ріпаковий квіткоїд - тривалість дії цього шкідника є найдовшою, починаючи з фази початку бутонізації і до повного цвітіння, імаго шкодить посівам озимого ріпаку. Шкідник знищує маленькі бутони, а у великих вигризає тичинки, пізніше ці бутони сохнуть.Небезпеку для посівів ріпаку несуть шкідники у період формування та наливу насіння. Значної шкоди може завдати насіннєвий прихованохоботник та стручковий комарик. В останні роки спостерігається незвична активність такого шкідника, як оленка волохата. Раніше за нею такого не помічали, але зараз вона полюбила саме цвіт ріпаку. Масовий вихід шкідника можливий на полях які прилягають до лісосмуг та лугів В Україні зареєстровано 4 групи хімічних речовин для боротьби з шкідниками ріпаку.
Синтетичні піретроїди за тривалістю захисної дії (5-10 днів ) є найменш ефективними для захисту посівів від прихованохоботників, оленки волохатої та клопів ( Карате Зеон мк.с-0.15 г/га, Фастак к.е-0.12 г /га). Тому поєднання їх з препаратами Борей к.с.-0.12 г /га, Моспілан р.п-0.120 г /га) є найкращим рішення для даної ситуації. Препарат Маврік в.е -0,20 г /га є найменш токсичний для бджіл і може бути використаний під час цвітіння культури. Такі препарати як Карате Зеон мк.с, Фастак к.с, поширюються по рослині вгору, що унеможливлює знищення личинок прихованохоботника, які розташовані нижче зони стебла (коренева шийка). Це важливо знати для контролю великого ріпакового прихованохоботника. обробку посівів варто проводити, не допускаючи його яйцекладки. Фосфорорганічні препарати ( Шаман к.е,-0.60 г /га, Нурел Д к.е. – 0.60 г /га ) характеризуються найбільш пролангованою захисною дією проти зазначеної групи шкідників. Вони мають системну, контактно-кишкову, репелентну та фумігантну дію, проте обробіток такими препаратами посівів ріпаку не може проводитись більш ніж один раз за сезон. Серед аграріїв району у 2019 році найбільшою популярністю користувались інсектициди Нурел Д та Біскайя. Але ЄС з 2020 року заборонив використання інсектицидів з діючою речовиною хлорпірифос та хлорпірифос- метил.
Незважаючи на те, що температура з кожним роком підвищується, посухи міцнішають шкідників менше не стає і інсектицидних обробок також.
Г.Масинець
спеціаліст відділу контролю за обігом
засобів захисту рослин
