Ранній або дитячий шлюб – це офіційний або неофіційний союз двох людей, коли принаймні одній з них ще не виповнилося 18 років. У зв’язку із неповноліттям діти вважаються нездатними надавати повну згоду на шлюб, і це означає, що дитячі шлюби доцільно визнавати порушенням прав людини і прав дітей.
Ранній шлюб – це гендероване явище, яке по-різному чинить вплив на дівчаток і хлопчиків. Загалом у світі кількість хлопців у ранніх шлюбах є значно меншою, ніж кількість дівчат. Дівчата у ранніх шлюбах уразливі до насильства в сім’ї та сексуального насильства у стосунках, які не є рівними; і якщо вони вагітніють, то часто стикаються із проблемами ускладнень під час вагітності і пологів, оскільки їхні тіла не готові до дітонародження. Вступивши у ранній шлюб, як хлопці, так і дівчата часто змушені полишати освіту, щоб заробляти гроші або виконувати хатні обов’язки.
Дитячі шлюби в Україні
Згідно із статистичними даними, ранні шлюби в Україні – доволі рідкісне явище (і кількість їх суттєво зменшилася із 1970-х років) , яке більшою мірою притаманне сільській місцевості, ніж міській.
Одна з головних проблем, про яку згадували жінки і чоловіки, що уклали ранній шлюб, пов’язана із недостатнім рівнем фінансової незалежності. Чимало покладалися на допомогу батьків, оскільки не могли собі дозволити незалежне життя. Деякі жінки у ранніх шлюбах зазначали, що їм вдалося отримати середню або вищу освіту, інші ж не змогли завершити університет або не мали змоги вступити до нього.
Хоча не існує надійних статистичних даних, рівень дитячих шлюбів значно вищий саме серед ромського населення. Загалом доволі мало ромських шлюбів реєструються, частково тому, що аби це зробити, обоє повинні надати паспорт (якого багато ромів не мають), або тому, що багатьом – до 18 років. Але якщо брати за індикатор дитячих шлюбів раннє материнство, то офіційна статистика таки підтримує цю ідею.
Як засвідчують результати цього та інших досліджень, серед ромського населення у певних випадках рівень не завершення школи пов’язаний із дитячими шлюбами. Доцільно зазначити, однак, що ромські дівчата у процесі отримання освіти також стикаються ще й з такими бар’єрами, як бідність, менші сподівання з боку членів спільноти стосовно отримання освіти, дискримінація у системі освіти, зокрема, практика сегрегованої освіти для ромських дітей. Чимало ромських сімей забирають дівчаток із школи через бідність, аби дівчата могли працювати чи доглядати за молодшими членами родини, поки батьки працюють . На противагу цьому, хлопці за бажанням зазвичай можуть продовжувати навчання у школі.
Джерело: http://khpg.org/index.php?id=1392682921
