Проблема поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) сьогодні є однією з найгостріших екологічних і соціальних проблем. Із зростанням кількості населення, рівня споживання та урбанізації обсяги сміття постійно збільшуються. У середньому одна людина в Україні утворює від 250 до 350 кілограмів побутових відходів на рік. Без належної системи їх збирання, сортування та переробки це призводить до засмічення територій, зниження родючості ґрунтів і забруднення довкілля. Тверді побутові відходи — це залишки споживчих товарів, пакування, пластик, папір, метал, скло та органічні рештки. Якщо ці відходи потрапляють на звичайні сміттєзвалища, то під дією опадів і температури вони утворюють токсичні речовини, які проникають у ґрунтові води та атмосферу. Найбільш небезпечним є пластик, який розкладається сотні років і шкодить не лише природі, а й живим організмам.
Раціональне поводження з ТПВ передбачає кілька основних етапів: збирання, транспортування, сортування, переробку, утилізацію або захоронення. Одним із найефективніших напрямів є роздільне збирання сміття, коли відходи поділяють на категорії — папір, скло, метал, пластик та органічні рештки. Це дає змогу значну частину відходів переробити й повторно використати у виробництві.
В Україні вже діють підприємства, що займаються переробкою макулатури, скла, пластику та металу. Однак їхня ефективність залежить від рівня участі населення.
Тому велике значення має екологічна культура громадян — сортування сміття вдома, уникнення одноразового пластику, повторне використання речей і підтримка екологічних ініціатив на місцевому рівні. Ще одним важливим напрямом є впровадження сучасних технологій у сфері поводження з відходами — сміттєпереробних заводів, станцій компостування органіки, систем збору небезпечних відходів (батарейки, лампи, фарби тощо). Це дозволяє не лише зменшити кількість відходів, а й отримувати з них вторинну сировину або навіть енергію.
