26 квітня, в світі згадують жертв катастрофи на Чорнобильській атомній станції, що сталася 31 рік тому.
В приміщенні ЦР бібліотеки ім. Юрія Липи відбулася зустріч – діалог між ліквідаторами наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та представниками учнівського парламенту, за участі керівника апарату Яворівської РДА Зоряни Мірило, методиста відділу освіти Галини Каліцінської та працівників Відділу культури та туризму .
Захід розпочався хвилиною мовчання і коротким екскурсом в цей день. «У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о 1 год 23 хв 40 с, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції несподівано розірвало нічну темряву велетенське полум’я. Почався новий відлік українського часу. Болісний. Гіркий. Печальний...»
26 квітня ми привертаємо увагу як української, так і світової громадськості до страждань людей, які зазнали і продовжують зазнавати дії радіації, — наших співвітчизників і жителів інших держав. Серед них і ті, хто захистив світ від страшної біди ціною свого здоров’я, а інколи й життя.
Кажуть, правдива та історія, яку пишуть свідки тих подій: Микола Антонишин, Євген Борис, Воробель Михайло, Юрій Жмінка, Михайло Логін, Григорій Маслій, Петро Мурин поділили спогадами тих днів. Адже представників учнівського парламенту тоді ще й на світі не було. Кущик Олесю, Пенцко Ірину, Петуніна Георгія, Роса Інну, Побережник Євгенію, Роман Лідію, Кунанця Назара, Токара Назара, Демкевич Іванну цікавило все. Тому кожен учень підготував спеціальні питання для наших гостей і у форматі Що? Де? Коли? ставив питання для учасників ліквідації аварії на ЧАЕС. В ході зустрічі звучала пісня Віри Тарабас про Чорнобиль та вірші Івана Пазина.
«Важко згадувати ті події, таке враження, що усе, як сьогодні і той чорний дим ще стоїть перед очима. Після виселення людей з Чорнобильської зони розпочалося масове мародерство, цінні речі продавалися, а деякі з них знаходяться за тисячі кілометрів від Чорнобильської зони, опромінюючи людей і до цього часу. До ліквідації залучали не досвідчених фахівців, а зовсім молодих юнаків, в більшості військових строкової служби. Та й багатьох колег вже немає в живих» - ділилися враженням ліквідатори аварії на ЧАЕС
Керівник апарату райдержадміністрації Зоряна Мірило закликала, що забувати про це не слід, і навіки потрібно пам’ятати. На завершення двохгодинної та плідної зустрічі вручила учасникам книги - пам’ятки про зустріч, в яких учасники круглого столу написали свої побажання.
Після цього, в знак глибокої шани та поваги усім, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії на електростанції поклали квіти до пам’ятника блаженного митрополита Андрея Шептицького, який у своїх молитвах просить у Господа Царства Небесного для усіх, хто загинув для того, щоб ми жили. Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії.
«Поки ще не зажила чорнобильська рана, не відшукати нам слова, що вгамовують її біль. Тож пам’ятаймо, що ми, люди, маємо з відповідальністю ставитися до оточуючого світу, щоб залишити його чистим, прекрасним і живим для прийдешніх поколінь» - мовила Лялюк Наталія
