Впровадження інституту викривачів в Україні. Поняття «викривач»

В Україні інститут захисту осіб, які повідомляють про вчинення правопорушень, бере свій початок з моменту набуття чинності Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» 1994 р. Цей Закон поширює свою дію виключно на осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні кримінальних правопорушень, а також у судовому розгляді кримінальних проваджень.

Ст. 11 Закону України «Про доступ до публічної інформації», прийнятого у 2011 р., передбачається захист особи, що оприлюднює інформацію. Зокрема, посадові та службові особи не підлягають юридичній відповідальності, незважаючи на порушення своїх обов’язків, за розголошення інформації про правопорушення або відомостей, що стосуються серйозної загрози здоров’ю чи безпеці громадян, довкіллю, якщо особа при цьому керувалася добрими намірами та мала обґрунтоване переконання, що інформація є достовірною, а також містить докази правопорушення або стосується істотної загрози здоров’ю чи безпеці громадян, довкіллю.

Законодавче регулювання захисту викривачів корупції в Україні бере свій початок моменту прийняття Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 11.06.2009 р. У ст. 17 цього Закону зазначено, що особи, які надають допомогу в запобіганні та протидії корупції, перебувають під захистом держави. Аналогічна норма містилася у ст. 20 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р.

Законом України від 13.05.2014 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» внесено зміни до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та вперше на законодавчому рівні закріплено поняття викривача як особи, яка добросовісно (за відсутності корисливих мотивів, мотивів неприязних стосунків, помсти, інших особистих мотивів) повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою.

Наступним важливим кроком стало прийняття 14.10.2014 р. Закону України «Про запобігання корупції», в якому захисту викривачів присвячено розд. VIII «Захист викривачів».

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції», особою, яка надає допомогу в запобіганні та протидії корупції (викривачем), визнається «особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою».

Варто звернути увагу, що таке визначення суттєво відрізняється від визначення у редакції Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», який встановлював, що викривачем є «особа, яка добросовісно (за відсутності корисливих мотивів, мотивів неприязних стосунків, помсти, інших особистих мотивів) повідомляє про порушення вимог цього закону іншою особою» (ч. 1 ст. 20).

Як бачимо, в новому законі вилучено вимогу щодо відсутності у викривача корисливих мотивів, мотивів неприязних стосунків, помсти, особистих мотивів.

Водночас прийнято Закон України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки». Положеннями розд. 3 «Запобігання корупції» визначено необхідність втілення у життя інституту доброчесних викривачів фактів корупції та їх захисту від переслідування, а також встановлення обов’язку публічних службовців повідомляти про підозру в корупції.

Окрім того, Антикорупційною стратегією з метою реалізації поставлених завдань передбачено низку заходів, у тому числі ухвалення закону про захист осіб, які доброчесно повідомляють про корупційні правопорушення (викривачів), встановивши обов’язок повідомлення та захисту викривачів, створення внутрішніх і зовнішніх каналів подання інформації, системи захисту викривачів від утисків і переслідування.

Таким чином, на сьогодні викривач – це особа, яка, по-перше, дізналася про порушення суб’єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», вимог цього Закону; по-друге, має обґрунтоване переконання, що інформація про порушення є достовірною; по-третє, повідомляє особисто про це порушення.

Практичні аспекти застосування законодавства у сфері захисту викривачів

Чи можна вважати викривачем корупції державного службовця – головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції в державному органі, посадовим обов’язком якого є повідомлення спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції про факти, що можуть свідчити про вчинення корупційних та/або пов’язаних з корупцією правопорушень посадовими чи службовими особами цього органу.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції», особа, яка надає допомогу в запобіганні та протидії корупції (викривач) – це особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою. Особи, які надають допомогу в запобіганні та протидії корупції, перебувають під захистом держави.

Водночас, ч. 7 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що посадові та службові особи державних органів, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних державних органів, їх структурних підрозділів зобов’язані у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції.

Згідно з пп. 9, 10 п. 5 Типового положення про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.09.2013 р. №706, уповноважений підрозділ відповідно до покладених на нього завдань розглядає в межах повноважень повідомлення щодо причетності працівників органу виконавчої влади, підприємства, установи та організації до вчинення корупційних правопорушень; повідомляє у письмовій формі керівника органу виконавчої влади, посадову особу Секретаріату Кабінету Міністрів України, визначену Міністром Кабінету Міністрів України, та спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції про факти, що можуть свідчити про вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень посадовими особами органу виконавчої влади, територіального органу, підприємства, установи, організації.

Звертаємо увагу, що особа є викривачем за умов, визначених у ч. 1 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції». При цьому жодних винятків щодо віднесення до викривачів тих чи інших осіб зазначена стаття не містить.

За матеріалами Юридичної газети: https://goo.gl/YqAG1U

Джерело: https://nazk.gov.ua/news/vprovadzhennya-instytutu-vykryvachiv-v-ukrayini-ponyattya-vykryvach

Переглядів: 379