ПАМ’ЯТАЄМО ТИХ, ХТО ВОЮВАВ ТА ЗАГИНУВ ЗА ЄДИНУ УКРАЇНУ

Сьогодні, 17 січня 2020 року минає п'ята річниця трагічної загибелі головного сержанта роти матеріально-технічного забезпечення Академії Сухопутних військ України імені гетьмана Петра Сагайдачного, новояворівчанина Віктора Геннадійовича Сігаєва для гідного шанування пам'яті про нього начальник управління соціального захисту населення райдержадміністрації Уляна Ганусяк, директор Яворівського районного територіального центру соціального обслуговування Мирослав Боднар та родичі загиблого спільно помолились та запалили лампадки на могилі Героя.

Допоки ми живі - житиме пам’ять про наших Героїв.

Довідка: Прапорщик Віктор Сігаєв народився 9 травня 1984 року в м. Новояворівськ. В 2002—2003 роках проходив строкову службу, надалі — служба за контрактом, рядовий склад. В 2004—2006 роках — служба за контрактом на посаді прапорщика, 2006—2007 — за контрактом на посадах осіб молодшого начальницького складу. В 2007—2008 роках — механік-водій-електрик станції Р-142Н в/ч А2627, місто Винники. В 2009—2014 роках — інструктор з водіння взводу навчальних автомобілів, рота матеріально-технічного забезпечення Академії сухопутних військ.

В часі війни — військовослужбовець 3-го батальйону 72-ї окремої механізованої бригади; головний сержант роти матеріально-технічного забезпечення Академії Сухопутних військ України імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Загинув 17 січня 2015-го під час бойового зіткнення з терористами поблизу Оленівки Волноваського району. Під час супроводу новоприбулих посадових осіб до позицій українських військовиків загін потрапив у засідку; на вимогу противника здатись у полон вояки відмовилися та вступили в бій. В ході бою Віктор Сігаєв знищив декілька ворогів, однак зазнав поранень, не сумісних з життям.

Похований в місті Новояворівськ.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений: 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно), а на стіні будинку, де проживав Віктор, відкрито меморіальну дошку його честі.

 

Переглядів: 6