У Львові презентували подільські «народні» ікони з колекції Володимира Козюка

Проєкт «Дивосвіт подільської ікони» з колекції Володимира Козюка презентували у Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького.

Сьогодні, 22 липня, у Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького, відкрили виставковий проєкт «Дивосвіт подільської ікони» з колекції художника, мецената Володимира Козюка.

Одним із перших виставку відвідав начальник Львівської ОВА Максим Козицький.

«Дякую Богу та ЗСУ, що ми маємо змогу збиратись, дякую пану Володимиру, завдяки якому ми маємо можливість сьогодні бачити унікальний образ мистецтва подільського краю – народні ікони. Митці зображали те, у що вірили, те, в чому жили та що любили. Окрім зображень святих, це – рідна земля, віра в Бога. Та ж віра та віра в ЗСУ і перемогу – те, що сьогодні об’єднує українців у боротьбі з ворогом», – зазначив Максим Козицький.

На виставці представили унікальні пам’ятки сакрального мистецтва, написані народними іконописцями у XIX столітті. Серед сюжетів – «Пресвята Богородиця», «Святий Миколай», «Тайна вечеря» та інші.

Загалом у фондах Володимира Козюка зберігаються понад 250 народних ікон. Упродовж 40 років дослідник збирав їх на своїй малій батьківщині – Поділлі. Перед глядачами постали приблизно 70 пам’яток іконопису.

«У десятирічному віці я усвідомив, що ікона – це щось більше ніж просто зображення. В 20 років, я усвідомив, що таке подільська ікона для України, що це феномен. Ікона – це те, що є в кожному домі, з чим ми народжуємось із чим помираємо. І сьогоднішня виставка – це присвята всім українцям, всім воїнам», – наголосив меценат, власник колекції Володимир Козюк.

Як розповіла кандидатка мистецтвознавства, старша наукова співробітниця Інституту народознавства НАНУ Оксана Романів-Тріска, більша частина ікон намальована «скорописом» – технікою олійного живопису швидкого виконання – з вправним моделюванням, яке різниться авторською манерою виконавця.

«Подільські малярі творили вільно і розкуто – лики святих «оживали» з додаванням легеньких рум’янців – перед нами постає на іконах портретна галерея українських типів», – пояснила Оксана Романів-Тріска.

Найчастіше автори зображували Ісуса Христа, Бога Отця, Богородицю, та шанованих святих – Миколая, Варвару, Параскеву, Катерину, Марію Магдалину й інших.

Серед особливостей, притаманних образам Поділля: багатосюжетність, великий формат і вишукана квіткова орнаментика. Автори часто малювали троянди, лілії, квіти, подібні до ромашок та волошок.

«Народні малярі Поділля зуміли виробити власну іконописну художню мову – вона полягала у безперервній творчій інтерпретації сюжетів, мотивів, декору. Презентована збірка хатніх ікон Поділля є доказом автентичності народного мистецтва краю та ще однією сторінкою великого культурного різноманіття  України», – додала Оксана Романів-Тріска.

Довідково

Подільська ікона – феномен в українській культурі, який виник внаслідок впливу декількох культур, та є неповторним зразком у контексті світової культури. Поділля за доби бароко стало центром іконопису, хоча ікони, виконані подільськими майстрами, не завжди відповідали церковним канонам. До нашого часу таких зразків мистецтва дійшло дуже мало, більше згадок у літературі. Але  ті, що збереглися, є підтвердженням мистецького розквіту, який був у XVIII—ХІХ століттях.

Численні ікони на полотні авторства народних іконописців Подільського краю розпорошені у багатьох приватних та музейних збірках. На сьогодні в Україні зберігають близько 600 таких творів, половина з яких перебуває в колекції вінницького збирача, митця і мецената Володимира Козюка. Колекціонер-меценат встановив національний рекорд у категорії «Благодійність», передавши до музейних зібрань України 1500 пам’яток.

Згадана колекція ікон відома широкому колу поціновувачів українського сакрального мистецтва як в Україні, так і за її межами. Вона експонувалася в Національному заповіднику «Софія Київська», Києво-Печерській лаврі, Вінницькому обласному художньому музеї, Музеї українського мистецтва в Нью-Йорку.

Переглядів: 0