Олег Синютка: “Жителі Львівщини не шукатимуть роботу за кордоном, якщо вдома можна буде отримувати 12-15 тисяч зарплатні”

Інтерв’ю голови Львівської обласної державної адміністрації інформаційному агентству «Інтерфакс-Україна»

Питання: Рік тому ЛОДА оприлюднила стратегію стати фабрикою Європи. Якою мірою вдається реалізувати ці задуми?

Відповідь: Коли підбивали підсумки минулого року, я був приємно вражений – нарахували майже 50 підприємств і серед них такі як «Бадер-Україна», «Фуджікура», де кілька тисяч людей отримали роботу. Уже зараз маємо супровід понад 90 інвестиційних проектів і, очевидно, вийдемо на кінець року з цифрою, на порядок більшою за минулорічну. Плани на квітень-травень показують, що реально відкривати в області два підприємства на тиждень і таким чином вселяти віру в людей, що ми можемо налагодити і виробництво, і життя.

Питання: Чи відчувається проблема з кадрами для нових підприємств з огляду на трудову міграцію в сусідню Польщу і вищі зарплатні у західних сусідів? Чи може на цей процес вплинути надання Україні безвізового режиму?

Відповідь: Перше моє переконання -- безвіз абсолютно ніяк не вплине на відтік та переміщення робочої сили. Хто хотів отримати можливість виїзду чи подорожування, той отримував візу. Єдина проблема – це дуже принизлива процедура і мені здається, що безвіз – це якраз більше символічна подія.

По-перше, вона стосується виконання волі, висловленої на Майдані під час Революції гідності. А по-друге – це все таки комфорт для наших людей і все менша кількість принижень, які вони могли б відчувати.

Що ж стосується кадрів, то я думаю, що глибоко помилковою є думка, що нам їх не вистачає. Просто кожного разу до людей ми ставимо більші вимоги, але ці вимоги повинні бути сумісні із заробітною платою. Нещодавно в дискусії з представниками Європейської бізнес-асоціації ми дійшли згоди в питанні зарплатні -- якщо на Львівщині отримуватимуть 12-15 тисяч грн, то її жителі не будуть думати про пошук роботи за кордоном. І ми вже маємо цілий ряд підприємств, які платять таку зарплату, а всіх інших ми підтягуємо та спонукаємо, хоча й розуміємо, що собівартість і конкурентоздатність є дуже і дуже важливою складовою. До прикладу, «Електрон» починав із 70 людей, а зараз там є 300 працівників, які отримують по 12-15 тисяч грн. Відтак підприємство не має проблем з відтоком кадрів чи, навпаки, з набором кваліфікованих людей. Треба піднімати людям зарплату.

Питання: Все одно середня зарплатня по області близько 6 тисяч грн і вона не може конкурувати із сусідньою Польщею…

Відповідь: Так, якщо говорити про Польщу, то це, звичайно, неконкурентна зарплата. Але «Фуджікура», «Бадер» чи «Нексенс», які починали з 4 тисяч, уже наближаються до 7-8 тисяч і цей рух буде далі продовжуватися.

Питання: Чи можете назвати виробничі проекти, які незабаром розпочнуть роботу в області?

Відповідь: Ми вийшли на режим відкриття в області двох нових підприємств на тиждень. 21 квітня ТОВ «ОДВ електрик» відкриватиме новий завод в Новому Роздолі, де вироблятимуть кабельну продукцію. У Яворівському районі незабаром відкриють сонячну електростанцію потужністю 9 мВт, у селі Лозино того ж району в травні заплановано відкриття нової меблевої фабрики. Уже готовий до відкриття сирзавод у Радехівському районі.

У червні має почати роботу завод фірми «Нексенс» у Бродівському районі, наріжний камінь якого минулого року заклав Президент України. Там знайдуть місце праці півтори тисячі осіб. І що важливо, відбувається навчання персоналу і тепер людей привозять в Україну, щоби навчити, а не навпаки. Це дуже добрий показник.

Питання: Коли заплановано розпочати ремонти доріг до пунктів перетину на кордоні з Польщею за кошти кредиту польського уряду?

Відповідь: Польський кредит – це мій біль. Справа в тому, що цей проект реалізовується на рівні «Укравтодору», а не області. І на превеликий жаль, бюрократія поки що перемагає -- я сподівався, на початок ремонтних робіт ще минулого року, однак сьогодні вже зрозуміло, що швидше вересня ми не розпочнемо у зв’язку із всіма процедурами. Хотілося би, щоби у вересні-жовтні, коли ще дозволяє погода, ми зробили ці ремонтні роботи. Бо неправильно тратити туди гроші на підтримуючі ремонти, а потім робити ті ж дороги капітально. А з іншого боку, неправильно й нічого не робити, бо зараз ці автошляхи в жалюгідному стані.

Йдеться про дороги до пунктів перетину «Грушів» у Яворівському районі та «Угринів» у Сокальському, які вже працюють та ділянку автодороги від Старого Самбора до ПП «Нижанковичі», який має запрацювати із наступного року. Загалом із 100 млн євро кредиту 60 млн планують вкласти в інфраструктуру Львівщини.

Питання: Влада області запланувала вкласти в ремонт доріг цього року приблизно два мільярди гривень з різних джерел. Звідки прийде більшість коштів і на що їх витратять?

Відповідь: Основним джерелом фінансування дорожнього господарства є надходження від митних платежів. Експеримент, започаткований президентом, дає з одного боку можливість боротися з корупцією, а з другого – дає можливість фінансувати дороги. Кошти від митниці сьогодні є основним джерелом фінансування ремонтів доріг. У 2016 році це було 300 млн грн, минулого – 870 млн, а цього року ми замахнулися на понад мільярд гривень. І з огляду на те, що у першому кварталі ми отримали понад 160 млн грн, цифра у мільярд гривень на рік є цілком реалістичною, адже початок року завжди є уже складним.

Ми сьогодні розпочали ремонти на 10 напрямках і я сподіваюся, що на кінець року всі радіальні дороги довкола Львова мають бути в доброму стані. Це автошляхи на Червоноград, Тернопіль, Пустомити, Миколаїв і Самбір. Після цього перейдемо до хордових доріг, які мали б з’єднати радіальні автошляхи між собою. Наприклад, автодорога «Бориня –Мохнате» в Турківському районі, яка з’єднує дорогу М06 на Стрий та Закарпаття та іншу трасу на Закарпаття через Старий Самбір і Турку.

Також плануємо завершити ремонт траси на Тернопіль. Минулого року розпочали та не поспішали через складні погодні умови. Зараз ремонт відновлено повним ходом і я думаю, що в липні, максимум в середині серпня, щоби не зашкодити якості, ми ці роботи закінчимо.

Питання: Чи маєте ви серйозні претензії до якості виконаних робіт на дорогах? Чи були покарані якісь фірми за результатами минулорічних робіт? Бо у соцмережах регулярно з’являються фото, як асфальт кладуть під час дощу.

Відповідь: Треба подякувати людям, бо від них ми отримуємо багато фактів про неякісний ремонт на дорогах. Наші технічні служби дуже часто не встигають, а в деяких випадках виявилося, що вони є задіяними у такому процесі неякісного ремонту. Тому люди є нашими найбільшими помічниками.

З іншого боку ми повинні розрізняти два типи ремонту. Якщо ми говоримо про ямковий і підтримуючий ремонт, то абсолютно очевидно, що наступного року ця дорога не буде в доброму стані, але й такий ремонт коштує порівняно дуже мало. Для прикладу – минулого року на дорозі Львів-Самбір робили ямковий ремонт, то вся це коштувало 6 млн грн. А цього року, коли робимо капітально, ремонт вартуватиме понад 600 млн грн. Нема у нас такого, щоби зразу зробити настільки якісно, щоби потім мати спокій на кілька років. Тому мусимо робити підтримуючий ремонт, який не є надто коштовним. А з другого боку – крок за кроком робити якісний ремонт.

Єдина велика проблема, яку ми мали – на дорозі «Броди-Підкамінь», де компанія провела неякісний ремонт і практично за 40% нібито зробленої роботи вони не отримали ні копійки. Вони зараз переробляють і якщо зроблять якісно– будуть мати фінансування.

Питання: А що це за компанія?

Відповідь: Я не хотів би робити негативну рекламу компанії, бо вони претендують далі працювати на ринку. У цьому плані мені симпатичні слова Прем’єр-міністра : «Мають право робити всі та брати участь у тендерах, але платити гроші ми будемо тільки за якісний ремонт. Це один з кількох таких випадків.

Питання: На брифінгу з міністром Омеляном ви згадували, що проводилися обшуки в облавтодорі. Вони пов’язані з порушеннями під час ремонтів доріг?

Відповідь: Обшуки проводилися і в облавтодорі, і в службі автомобільних доріг у Львівській області. Я не хотів би відкривати таємницю слідства, але це пов’язано з крадіжками під час ремонту автодоріг.

Питання: Кілька років тому було багато розмов про проект євроколії від Львова до кордону з Польщею. Чи є в ньому якийсь прогрес?

Відповідь: Ми розуміємо, що такі великі проекти, це справа не одного дня і це не проект на тисячу гривень. Але якби позаминулого року хтось сказав, що на Різдво поїде потяг до Перемишля, то багато людей не повірили б. Сьогодні ми вважаємо, що є всі можливості для напрацювання щодо ТЕО з проведення євроколії до Львова і будівництва так званого сухого порту в Мостиському районі, де сходяться обидві колії. Так само як сьогодні на урядовому рівні між Україною та Польщею, в тому числі і з залученням чиновників Євросоюзу, розглядається питання про транспортний коридор Гданськ-Одеса. У цьому шляху між Балтійським та Чорним морями зацікавлена Польща, Україна, туреччина. Єдиний, хто в цьому не зацікавлений – це Росія.

Питання: Як прихід лоукостера «Райанейр» до Львова вплине на розвиток туристичної галузі? Можливо, допоможе привабити в регіон нових інвесторів?

Відповідь: З точки зору розвитку туризму це однозначно буде збільшення потоків. Для нас важливо, щоби це був притік в’їздного туризму. Я думаю, що після приходу лоукостерів нам треба подумати про якість туриста. Дуже хотілося би, щоби це був якісний, забезпечений турист, а не той, який прилітає до Львова тільки тому, що тут дешево.

Питання: Вивезення відходів зі Львова стало проблемою національного масштабу – про це говорять всі – від мера Львова до Президента України. Як ви бачите вирішення цієї проблеми?

Відповідь: Є формула з трьох частин. Перша – не переводити господарські проблеми в політичну площину, друга – не брехати, а говорити людям правду і третя – виконувати ту роботу, яку кожен має робити на своєму місці. Ми не обійдемося без будівництва заводу твердих побутових відходів. Так само, як зрозумілим є й те, що на цей період місто має проводити величезну роботу в переговорах із власниками полігонів та їх балансоутримувачами. Не можна сидіти у Львові і думати, що тебе послухають в якомусь обласному центрі чи якомусь місті Львівської області. Треба їхати до людей, зустрічатися, говорити і переконувати.

Питання: Пан Садовий нещодавно багато говорив про сміттєву блокаду Львова. Чи справді правоохоронці в інших областях зупиняють машини з львівським сміттям і завертають назад?

Відповідь: Я ж говорив – друга обов’язкова складова вирішення проблеми – не брехати. На двох засіданнях обласної комісії з питань надзвичайних ситуацій було зафіксовано, що міська влада не зуміла чи не має можливості навести хоча би підтверджений один факт блокади. По-друге – вони не надали жодного письмового підтвердження затримання автомобілів у певний час і в певному місці. Сюжети на деяких телеканалах про те, що поліція перевіряє автомобілі, які виїжджають зі сміттям -- це наслідок доручення, що було дане на засіданні обласної комісії з НС і ТЕБ. Дуже багато машин висипали сміття на узбіччя, не доїжджаючи до полігонів. Ми доручили Нацполіції проводити роз’яснювальну роботу з водіями сміттєвозів. Завдання поліцейських – проводити профілактичні бесіди з водіями і в жодному випадку не затримувати їх.

Що ж стосується нашумілого випадку, коли сміття вивозили в Покровськ на схід, то насправді треба зрозуміти поліцейського, який зупинив машину. Адже йдеться про зону бойових дій. І коли машина, і це зафіксовано у відповідних документах поліції, належить одній фірмі, вантаж – іншій фірмі, а у водія документи ще на третю фірму, то поліцейський опиняється у дуже складній ситуації. Якщо він побачив і не відреагував, то буде злочинцем. А коли він це продемонстрував, то його намагаються виставити виконавцем якогось замовлення.

Питання: Та попри це полігони Львівської області не здатні довго приймати відходи зі Львова, бо не мають для цього потужностей…

Відповідь: Це очевидно. Після того, як ми другий раз допомогли міській владі очистити місто, або іншими словами, взяли на себе функцію департаменту житлового господарства Львівської міськради, я казав міському голові, що втретє зробити це буде набагато складніше, якщо взагалі буде можливо, адже полігони переповнені. Наприклад Червоноград, який прийняв львівське сміття, змушений був на кілька днів взагалі закрити прийом, щоби пересортувати та переробити сміття зі Львова.

Питання: Ви готові допомогти А. Садовому домовитися з керівниками сусідніх областей щодо прийому сміття, бо це ж сміх і сором, коли зі Львова сміття везуть в Миколаїв через всю Україну?

Відповідь: Я готовий не просто допомогти. Я вважаю, що якби не втручання обласної адміністрації, то ні перший, ні другий раз міська влада не змогла би почистити місто. І це не є якась ефемерна блокада. Просто кожного дня о сьомій ранку голова ОДА разом з профільним заступником і директором департаменту збирали перевізників і в ручному режимі пробували домовлятися, куди їм вивозити сміття. Але ж це не робота голови ЛОДА. Та якщо це треба робити – будемо це робити, ми ж не залишимо місто напризволяще.

Питання: В області готується нова Стратегія поводження з відходами. Яким є цей документ і коли ви очікуєте його затвердження?

Відповідь: Першим дуже важливим етапом є 10 травня, коли три компанії повинні продемонструвати своє бачення щодо будівництва заводів з переробки побутових відходів. Друге питання – це комплексний документ і в цьому випадку треба взяти напрацювання, які були розроблені до нас і привнести реалії сьогоднішнього дня. Я думаю, що в середині року стратегію мали б винести на затвердження обласної ради.

Питання: Щодо конкурсу на інвестора з побудови заводу. У вас були зустрічі з понад 20 західними компаніями, які декларували бажання збудувати такий завод. Однак участь в конкурсі взяли участь компанії, зареєстровані в Україні. Чим це можна пояснити?

Відповідь: Ми проводили відкритий конкурс, щоби ніхто нас не звинуватив у якихось кулуарних переговорах, розмовах і так далі. Чому не пішли (інвестори – ред.)? Я думаю, що в кожному з випадків є якась інша причина. Та серед трьох учасників маємо одну компанію з польським, одну з чеським та одну з українським капіталом. Подивимося, що вони представлять у травні.

Питання: Які технології були б оптимальними для Львівщини?

Відповідь: Звичайно, що найкращим є найдорожче, але, я думаю, що воно мало реальне. Для нас реальні три технології – переробка на гумус, виробництво палива для цементних печей і спалювання.

Питання: Чи включений у проект стратегії завод з переробки ТПВ, який планує збудувати Львів?

Відповідь: Нам дуже хотілося би, щоби Львів збудував завод, та що далі, то менше я в це вірю.

Питання: Чому?

Відповідь: Я ніколи не вірю, що можна зробити щось велике, не вирішивши питання дрібного. Завжди велике можуть зробити ті, хто зробив щось дрібне у своєму житті. А поки що є проблеми навіть у дрібних речах. Оця річ, яку так сьогодні піарять стосовно французької компанії і проекту заводу з переробки ТПВ, то я мав дуже відверту розмову з послом Франції. Мені дуже не хотілося би, щоби це були гроші, викинуті надаремно, ащоби це був хоча би якісний документ.

Питання: А як іде процес оновлення проекту рекультивації звалища у Грибовичах, який проводить ця ж французька компанія «Ежіс»?

Відповідь: Нас не запрошували в робочу групу, тому я можу про це судити тільки із зустрічей, які я мав із послом Франції таза інформацією з преси. Моя позиція дуже проста – все, що треба допомогти, ми допоможемо.

Питання: Яка ситуація на звалищі зараз? На початку року офіційні особи говорили про критичний стан можливість нового зсуву. Чи це також перебільшення?

Відповідь: Не усунуто загрозу обвалу, який там був частково і на превеликий жаль, всі зобов’язання, які місто мало виконали по дамбі та інфільтратах, не виконані.

Питання: Рік в області почався з провокацій, що мали на меті посварити українців з поляками. Нещодавно вони повторилися і на цей раз вже є затримані та арештовані. Чи можна говорити про їхню причетність до провокацій в Гуті Пеняцькій та Підкамені?

Відповідь: Уже сьогодні очевидно, що ті, хто їхали на Мостиська і хотіли блокувати дорогу на Рава-Руську – приблизно одні й ті ж люди. Стосовно Гути Пеняцької, то стовідсотково, що замовники одні й ті ж самі. А от щодо виконавців, то я переконаний, що ті зачіпки, які сьогодні мають поліція та СБУ, дадуть їм можливість оприлюднити достатньо очевидні докази.

Питання: Тобто, це не ті самі люди?

Відповідь: Давайте почекаємо…

Питання: На вашу думку, вдалося ініціаторам провокацій збурити ситуацію в області?

Відповідь: Мені здається, якраз навпаки – наші люди зрозуміли, що гібридна війна, це і стрілянина на Донбасі, але це також і провокації у нас на Заході, бажання посварити, збурити, не допустити розвитку.

Питання: Що влада робить для того, щоби запобігти таким провокаціям в майбутньому? Чи зібрано перелік місць, де такі інциденти можуть бути найімовірнішими для пильнішої охорони? Адже Гута Пеняцька була вибрана не випадково – це глухе місце поміж населеними пунктами, де немає ні людей, ні охорони.

Відповідь: Я думаю, місце провокації можуть бути вибране дуже різне – від безлюдних місцевостей, як Гута Пеняцька аж до генконсульства Польщі, розташованого майже в центрі Львова. Ми застосовуємо дуже серйозні заходи превентивного характеру. Якби їх не було, то не затримали б автобус з групою, що мала влаштувати провокацію під прикордонним переходом в Мостиському районі. Врешті, не була би проведена спецоперація із затримання людей, які хотіли блокувати дорогу на Раву-Руську біля села Гряда. Ви ж прекрасно розумієте, що не вони уже вели першість в цій справі, а спецслужби вели їх, дали можливість розгорнутися, щоби громада побачила, наскільки це серйозно. А вже на основі вчиненого ними кримінального правопорушення силовики вжили відповідні заходи. В даній ситуації ми були суб’єктом, який вів порушників і не тільки повністю ліквідував загрозу, але й показав суспільству, хто і як воює проти нас.

Коли були події під Мостиськами, то в соцмережах можна було побачити повідомлення, що це, мовляв, спецслужби хочуть собі чергову галочку поставити, що це надумано і несерйозно. А вже після перекриття дороги на Гряді, після того, як у затриманих знайшли плани і розробки, а потім ще й промовистіші матеріали під час обшуків, люди нарешті побачили, наскільки все це справді серйозно.

Питання: Чи посилено охорону генконсульства у Львові після інциденту в Луцьку?

Відповідь: До заходів, про які я згадував як посилення безпеки, включено відповідні фізичні і технічні засоби.

Питання: Ситуація ще делікатніша з огляду на те, що у Львові розпочав роботу новий генеральний консул Польщі Вєслав Вольский…

Відповідь: Новий генеральний консул – це досвідчена людина, яка не перший день перебуває в Україні і я переконаний, що його робота буде зосереджена саме над зміцненням українсько-польських стосунків. Я переконаний, що ми будемо співпрацювати заради двох наших народів.

Переглядів: 162