«Хочу бути корисною»: на Самбірщині вчителька-пенсіонерка проводить уроки неформальної освіти для діток-переселенців

мешканці допомагають сім’ям з дітьми пережити цей складний час. Серед них місцева вчителька Надія Яворська, жінка уже на пенсії, але свій великий педагогічний досвід вирішила присвятити дітям, які через війну опинились у Мшанці та сусідніх гірських селах Стрілківської громади.

Про те, як бореться з ворогом на своєму фронті вона розповіла виданню «Ваш Голос Прикарпаття».

«Я працюю з дітьми, які приїхали до наших сіл із різних регіонів. Краматорськ, Дружківка, Олександрівка, Покровськ, Кривий Ріг, Харківська та Київська області. Вік моїх нових друзів – від 3 до 10 років. Моя особиста мета – хочу бути корисною у цей важкий час війни. Я маю педагогічний досвід. То чому ж його не застосувати у потрібній справі? Маленькі українці сьогодні цього потребують», – розповіла вчителька.

Надія Яворська реалізує проєкт дитячі точки «Спільно» від ЮНІСЕФ у партнерстві з Українською освітньою платформою. Це уроки неформальної освіти для дітей, які стали вимушеними переселенцями. До навчання залучають і місцевих дітей.

Мета цього проєкту – забезпечити право на освіту в час війни усім дітям. А також допомогти їм освоїтись на новому місці, потоваришувати з місцевими однолітками.

Аби фахово працювати з маленькими переселенцями педагог проходила відповідні навчання.

У групі Надії Яворської 23 дитини. Наразі на заняття приходять 10-11.

Як розповіла Надія Яворська проводить не класичні уроки. Усі діти, різного віку, займаються в одній групі. Щоразу для своїх учнів учителька придумує різні цікавинки. Розповідає про місцевість, про звичаї, про природу.

До прикладу, перед вербною неділею спільно виготовляли букетики для освячення. Попри це спілкувалися й про історію свята та традиції. Згодом малювали писанки, а ще складали художній великодній кошик.

«Діти є діти. Вони хочуть спілкуватись, забавлятись та цікаво проводити свій час. Ми не можемо постійно сидіти у нашому умовному класі. Багато часу проводимо на вулиці, якщо дозволяє погода. От, до прикладу, вивчали місцеві рослинки, розбирали де правий, а де лівий берег нашої річки Мшанка. Щоразу придумую й різні активні ігри. У вівторок прогулялись до нашої туристичної візитівки – Мшанецьких колиб», – розповіла педагог.

У кожної дитини – своя історія. Але усіх об’єднує одне гірке слово війна.

Зазначимо, що сьогодні на Львівщині проживає 274 тисячі переміщених осіб, з них понад 75 тисяч – діти.

 

Фото «Ваш Голос Прикарпаття».

Переглядів: 2