Яворівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області інформує

Закон України № 1914-ІХ: нарахування земельного податку

Яворівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області інформує, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни до Податкового кодексу України щодо порядку обчислення плати за землю, а саме, розширено перелік підстав, за якими контролюючий орган зможе нарахувати земельний податок.

Зокрема, пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Чи має право декларант після закінчення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування подати уточнюючу декларацію?

Яворівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області інформує, що відповідно до пп. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ.

Згідно з п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ Декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.

Уточнююча Декларація подається декларантом:

- у разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній Декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац другий пп. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);

- у разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац третій пп. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);

- у разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац четвертий пп. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);

- після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку (абзац другий п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).

При цьому в цих випадках уточнююча Декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.

Уточнююча Декларація подається протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Таким чином, уточнююча Декларація після закінчення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування подається за умови подання декларантом звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення. Інших підстав для подання уточнюючої Декларації після закінчення періоду декларування підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачено.

Податкова знижка на наступні періоди не переноситься

Яворівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє, що податкова знижка для фізичних осіб, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі - ПКУ) (підпункт 14.1.170. статті 14 ПКУ).

Так, податкова знижка – це можливість громадянина повернути частину сплаченого загальнодержавного податку на доходи за певні послуги, які були здійснені протягом звітного податкового року платником податку. Витрати мають підтверджуватися платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, що ідентифікують продавця послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою, а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково відображається вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги (підпункт 166.2.1 статті 166 ПКУ).

Податкова знижка може включати витрати за користування іпотечним житловим кредитом, благодійні внески неприбутковим організаціям, витрати за навчання та багато інших витрат. Повний перелік витрат, за які можна отримати податкову знижку, визначається пунктом 166.3. статті 166 ПКУ.

Обмеження при отриманні податкової знижки:

- сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ;

- якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня (тимчасово, на період до припинення/скасування воєнного стану на території України, подання декларації на податкову знижку за 2021 рік здійснюється без дотримання вказаного терміну).

Крім того, слід пам’ятати, якщо платник податку на доходи фізичних осіб до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на отримання податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Оновлена форма Податкової декларації з плати за землю

Яворівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області інформує, що Наказом Міністерства фінансів України від 18.02.2022 №83 "Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)" (набрав законної сили 22.03.2022) внесено зміни до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року № 560, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 липня 2015 року за № 783/27228 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2017 року № 9).

З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, то форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена Наказом 560, буде використовуватися для складання звітності починаючи з 01.01.2023.

Звертаємо увагу, що у розділ І "Розрахунок суми земельного податку" Декларації додані колонки:

Період володіння/користування: кол.7 "частка неповного місяця" та колонка 8 "кількість повних місяців"

Місце розташування об'єкта(ів) оподаткування: кол. 10 "код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці" та кол. 11 "адреса (згідно з правовстановлюючими документами)"

Нормативно-грошова оцінка: кол. 14 "одиниці площі земельної ділянки (грн./га або грн./кв.м)", кол. 15 "одиниці площі ріллі по Автономній республіці Крим або по області (грн./га)"

Податкова пільга: кол. 20 "дата початку користування", кол. 21 "дата закінчення користування".

Також колонки додано у розділі ІІ "Розрахунок суми орендної плати":

Період користування: кол.8 "частка неповного місяця" та колонка 9 "кількість повних місяців"

Місце розташування об'єкта(ів) оподаткування: кол. 11 "код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці" та кол. 12 "адреса (згідно з правовстановлюючими документами)"

Нормативно-грошова оцінка: кол. 15 "одиниці площі земельної ділянки (грн./га або грн./кв.м)", кол. 16 "одиниці площі ріллі по Автономній республіці Крим або по області (грн./га)"

Рекомендуємо у період дії воєнного стану використовувати електронні сервіси ДПС для подання податкової звітності в електронному вигляді. Звітність, сформовану за допомогою спеціальних програм, можна передати в електронному вигляді до податкової всього за декілька хвилин. Таким чином, платники економлять свій час, кошти на придбання бланків звітних документів, отримують гарантію автоматичної перевірки підготовлених документів на наявність арифметичних помилок та оновлення версій форматів документів, які є підставою для нарахування і сплати податків.

Вхід до «Електронного кабінету» здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний веб-портал Державної податкової служби України https://tax.gov.ua. Це сервіс, який обслуговує Державна податкова служба. Щоб ним скористатися, немає потреби встановлювати додаткове програмне забезпечення, для цього достатньо лише скористатися електронним підписом, який кожен бажаючий може отримати у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів, у тому числі самостійно за допомогою Інтернет-банкінгу.

«Гаряча лінія» щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування

На  «Гарячу  лінію» Яворівської ДПІ ГУ ДПС у Львівській області звернувся платник податків із наступним запитанням:

Щодо яких активів не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідь надавав начальник  ДПІ Петро Шот, а саме проінформував платника, що нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Декларування) не здійснюються щодо таких активів фізичної особи:

  1. активи (крім визначених нижчепереліченими підпунктами 2 та 3) сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду Декларування;
  2. нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду Декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

     а) об’єкти житлової нерухомості:

     квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

     житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

     б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;

     в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України;

  1. один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду Декларування.

Встигніть подати декларацію про майновий стан та доходи до кінця року

Яворівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області нагадує громадянам про можливість отримання ними у 2022 році податкової знижки за витрати, здійснені у 2021 році.

Для цього до 31 грудня включно необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Наголошуємо, що право на отримання податкової знижки не переноситься на наступний рік. Тобто засвідчити свої витрати, аби повернути частину коштів за 2021 рік, можна лише до кінця поточного року. А от вже у 2023 році громадяни зможуть подавати декларацію про майновий стан для отримання податкової знижки, за витрати, здійснені цьогоріч.

Зокрема, це витрати на навчання у державних учбових закладах, іпотеку, переобладнання авто, репродуктивні технології, лікарські засоби проти коронавірусу, передані як благодійність, тощо.

Що ж, власне, таке податкова знижка та хто не може скористатися правом на її отримання, пояснюємо нижче.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України.

Заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково має бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп. 166.2.1 ПКУ).

Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, у тому числі при поданні декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

Обмеження:

- сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

- якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (пп. 166.4.3 ПКУ).

Обрати спрощену систему оподаткування можна надіславши заяву через Електронний кабінет

Яворівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області нагадує, що для надіслання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) фізичною особою – підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.

У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

При переході фізичної особи – підприємця на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається розрахунок доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок). Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.

При наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції №2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Чи може ДПС після війни здійснювати перевірки щодо РРО за воєнні періоди

У Яворівській ДПІ ГУ ДПС у Львівській області пояснили, чи має право контролюючий орган після припинення або скасування воєнного стану в Україні перевірити період починаючи з 24 лютого 2022 року по день закінчення воєнного стану в частині дотримання суб'єктом господарювання норм Закону про РРО та застосувати фінансові санкції за його порушення.

Також зазначили, що контролюючі органи не позбавлені права проводити перевірки суб'єктів господарювання, як під час дії воєнного стану, так і після його завершення, при цьому, період їх господарської діяльності з 24 лютого 2022 року по день закінчення воєнного стану перевіряється у загальному порядку.

У разі встановлення порушень Закону про РРО, допущених в цей же період, ДПС буде застосовувати штрафні санкції після припинення або скасування воєнного стану на території України.

Водночас, після закінчення воєнного стану штрафні (фінансові) санкції до платників податків будуть застосовуватись із врахуванням вимог п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК.

Тобто штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

    • порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
    • відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
    • порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;

- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

У Яворівській ДПІ відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

У Яворівській ДПІ ГУ ДПС у Львівській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Застосування РРО /ПРРО у господарській діяльності ФОП».

На запитання платників податків відповідала – старший державний інспектор Яворівської ДПІ ГУ ДПС у Львівській області Наталія Британ.

Так, наведемо найактуальніші запитання, які ставили платників податків під час сеансу:

У зв’язку з військовою агресією рф суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність з використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) стикаються з проблемою відключення електроенергії та відсутності Інтернет зв’язку, як бути з РРО/ ПРРО коли немає довгий термін електроенергії та інтернету?

Відповідь:

Відповідно до ст. 5 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) на період тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та розрахункової книжки (далі – РК) або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Також звертаємо увагу, що після відновлення постачання електроенергії всі розрахункові операції в обов’язковому порядку мають бути проведені через РРО (Алгоритм дій наведено у п. 10 розділу III Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547).

Такі норми не стосуються суб’єктів господарювання, які використовують у своїй діяльності ПРРО.

При цьому на період відсутності зв'язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та не більше 168 годин протягом календарного місяця для одного суб’єкта господарювання.

Водночас, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили проведення розрахункових операцій, що здійснюються в режимі офлайн, та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, можуть здійснюватися з перевищенням строків (п.13 Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX).

Протягом години після встановлення зв'язку із фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється передача копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.

Відповідно до п. 3.1.2 Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів передачі даних, затверджених наказом МФУ від 08.10.2012 № 1057, РРО повинен, зокрема, забезпечувати накопичення контрольно-звітної інформації у разі неможливості передачі її через порушення зв'язку із сервером обробки інформації з будь-яких причин та автоматичну передачу накопиченої інформації до сервера обробки інформації після відновлення зв'язку. Також відбувається блокування проведення розрахункових операцій у разі неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації протягом 72 годин.

Згідно з п. 9 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій РРО для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199, блокування виконання функцій реєстратора знімається після усунення причини його виникнення.

Таким чином, якщо після виконання «Z»-звіту РРО протягом 72 годин сервером не отримано контрольно-звітної інформації від РРО він блокується. Разом з тим, одразу після відновлення зв'язку РРО автоматично передасть накопичену інформацію до сервера і буде розблокований.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих положень  Закону № 265, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

Разом з тим, п.п. 112.8.9. п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України визначено обставини, що звільняють платників податків від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Враховуючи викладене, при організації та проведенні фактичних перевірок ДПС будуть враховані підтверджені обставини  непереборної сили, що призвели до неможливості виконання суб’єктами господарювання окремих вимог законодавства щодо порядку проведення розрахункових операцій.

Які зміни до порядку застосування РРО та ПРРО при роздрібній торгівлі алкоголем у 2022 році?

Відповідь:

Міністерством фінансів України наказом від 17.08.2022 року № 243 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» внесено зміни до порядків застосування РРО та ПРРО. Зокрема, до обов’язків суб’єктів господарювання додано значення цифрового значення штрих-коду акцизної марки (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкоголем. Ці зміни почали діяти з 13 вересня 2022 року.

Так, абзац десятий пункту 4 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 після слів «та обліку їх кількості» доповнено словами «, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями».

Крім того, абзац одинадцятий пункту 1 розділу IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 червня 2020 року № 317 після слів «та обліку їх кількості» доповнено словами «, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями».

Отже, з урахуванням змін, суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО/ПРРО із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО та ведення товарних запасів у ФОП

Яворівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області нагадує, що фізичні особи-підприємці, у тому числі платники єдиного податку ІІ-ІV груп, зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО у випадку здійснення «розрахункових операцій» у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР.

Розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Обов’язок вести облік товарних запасів, відповідно до Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496, поширюється на платників податків, фізичних осіб-підприємців, які здійснюють:

-діяльність на загальній системі оподаткування;

-діяльність з використанням ІІІ групи єдиного податку та зареєстровані платниками ПДВ;

Серед платників єдиного податку ІІ-ІV групи Порядок № 496 (обов’язок вести облік товарних запасів) поширює свою дію також на тих, які здійснюють:

-реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

-реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;

-реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Переглядів: 0