В Яворівській ДПІ проведено круглий стіл щодо використання електронних сервісів Державної податкової служби України

В Яворівській ДПІ проведено круглий стіл щодо використання електронних сервісів Державної податкової служби України

У приміщенні Центру обслуговування платників Яворівській ДПІ ГУ ДПС у Львівській області, начальник Яворівської ДПІ Петро Шот інформував про переваги використання електронних сервісів Державної податкової служби України.

Зокрема, йшла мова про можливість подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за ф. №5ДР (далі – Заява за ф. №5ДР) через Електронний кабінет. В електронному вигляді  Заява за ф. №5ДР подається через меню: «ЕК для громадян»/«Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО)». Форма №5ДР приватної частини Електронного кабінету доступна за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua. Також вхід в приватну частину Електронного кабінету можна здійснити через офіційний вебпортал ДПС: http://tax.gov.ua.

При цьому платник податків самостійно обирає Центр обслуговування платників, де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, в електронному вигляді. Для приєднання до заяви за ф. № 5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, платнику необхідно використати закладку «Додатки» та обрати «Документ довільної форми» (формат файлу pdf/jpg із обмеженням розміру не більше 2МБ). Контролюючий орган видає реєстраційний номер облікової картки платника податків в термін протягом 3-х робочих днів. Для отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків необхідно особисто звернутися до податкового органу, який був самостійно обраний під час заповнення заяви за ф. № 5ДР та пред’явити паспорт з відміткою про місце реєстрації та, у разі необхідності, документ (довідку) про реєстрацію місця проживання/перебування.

Закон України № 1914: деякі особливості справляння акцизного податку

Яворівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» ст. 216 Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено п. 216.14, відповідно до якого датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно до п. п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ є дата реалізації виробниками та/або імпортерами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами.

Крім того ст. 221 доповнено новим п. 221.7.

Так, відповідно до вищезазначеного пункту, акцизний податок з реалізованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно до п. п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ нараховується та сплачується платниками акцизного податку самостійно у разі реалізації ними тютюнових виробів, тютюну та/або промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами.

Наслідки неподання одноразової добровільної (спеціальної) декларації

Яворівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє.

Одноразове (спеціальне) декларування, яке передбачене підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є добровільним.

Разом з тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування, яку продовжено до 1 березня 2023 року:

у власності такої фізичної особи відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або

про те, що склад та обсяг таких активів (тобто активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності такої фізичної особи перебуває в межах, зазначених у п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

Яворівська ДПІ. Проведено практичне заняття з вивчення громадянами-платниками податків алгоритму реєстрації розрахункових книжок та інших процедур, пов’заних з проведенням розрахункових операцій

Проведення розрахункових операцій, алгоритм реєстрації РК.

Порядок проведення розрахункових операцій регламентується Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР.

Відповідно до ст.3 Закону №265, суб’єкти господарювання (далі – СГ), що здійснюють розрахункові операції, зобов’язані проводити їх на повну суму покупки чи надання послуги через реєстратори розрахункових операцій (РРО), а у випадках, передбачених Законом,- із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Статтею 5 Закону №265  передбачено можливість для СГ на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту, чи у випадку тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії, проводити розрахункові операції із використанням належним чином зареєстрованих книги обліку розрахункових операцій (КОРО) та розрахункової книжки (РК), або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Відповідно до п. 1 глави 1 розд. III Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), реєстрація розрахункових книжок (далі – РК) здійснюється в контролюючому органі за місцем реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО).

При реєстрації РК присвоюється номер, який складається з фіскального номера першої КОРО та проставленого через дріб порядкового номера такої РК і літери «к». При реєстрації РК, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, до номера РК додається літера «с».

Пунктом 2 глави 1 розд. III Порядку визначено, що РК має бути зброшурована, складатися з блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій або спрощених розрахункових квитанцій та реєстраційної сторінки, при цьому серії та номери квитанцій одного виду, зареєстрованих окремим суб’єктом господарювання, не повинні повторюватися у межах розрядності серій та номерів.

Терміни використання РРО

Яворівська  ДПІ ГУ ДПС у Львівській області нагадує суб`єктам підприємницької діяльності, які при розрахунках за готівку використовують реєстратори розрахункових операцій, що термін використання РРО становить не більше 7 років з моменту введення в експлуатацію, або не повинен перевищувати 9 років з дати випуску.

У порядку технічного обслуговування та ремонту реєстратора розрахункових операцій визначено, що строк служби – це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.

При цьому жоден виробник не передбачає продовження такого строку залежно від того, більше чи менше днів на тиждень працював апарат. Фактично після закінчення строку служби апарата виробник не гарантує подальшу працездатність РРО в цілому, а також  не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата, тобто реалізації фіскальних функцій, які є обов’язковими для РРО відповідно до вимог Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265).

Отже, при використанні суб’єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону № 265.

Відповідно до пункту 4.2 наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» із змінами і доповненнями скасування реєстрації РРО відбувається коли вичерпано строк служби РРО, вказаний у реєстрі екземплярів РРО або у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до такого реєстру та був зареєстрований у контролюючому органі до створення такого реєстру.

Заяву про скасування реєстрації суб'єкт господарювання або представник суб'єкта господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО. Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в центрі сервісного обслуговування, з яким суб'єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Разом із заявою про скасування реєстрації суб'єкт господарювання надає реєстраційне посвідчення.

Податкова знижка на навчання

Яворівська  ДПІ ГУ ДПС у Львівській області інформує, що держава підтримує здобувачів освіти, зокрема, шляхом повернення з бюджету частини податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати, по витратам понесеним на навчання. Тобто надається право на податкову знижку на навчання. Таке право передбачене статтею 166 Податкового кодексу України.

При розрахунку податкової знижки враховуються витрати, понесені за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти за здобуття відповідної освіти за себе та/або члена сім'ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір'ю, батьком-вихователем, матір'ю-вихователькою.

Разом з тим є декілька умов для отримання податкової знижки:

- податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

- загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Кодексу;

- якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Нагадаємо, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яку громадяни мають право подати до кінця року, наступного за звітним. Разом з декларацією необхідно надати платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копії договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість послуг і строк оплати за такі послуги.

Переглядів: 3