Щодо обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Щодо обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Яворівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області звертає увагу, що з 01.01.2023 року розпочалась кампанія декларування доходів, отриманих громадянами і самозайнятими особами у 2022 році.

Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи у платників податків виникає при отриманні:

- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

- доходів від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також дохід від операцій з цінними паперами;

- іноземного доходу;

- інших доходів, передбачених ПКУ.

Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника ПДФО фізичної особи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник ПДФО отримував доходи:

- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ІV розділу ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений ПДФО  та військовий збір;

- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Також громадяни – платники ПДФО мають право подати податкову декларацію з метою використання права на податкову знижку.

Випадки, в яких подається уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація

Яворівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області інформує.

Уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається декларантом:

у разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац другий підпункту 15.1 пункту 15 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс));

у разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (абзац третій підпункту 15.1 пункту 15 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу);

у разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію абзац четвертий підпункту 15.1 пункту 15 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу);

після подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації з урахуванням положень абзацу першого пункту 9 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку (абзац другий пункту 9 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).

Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації виключно у випадках, передбачених підрозділом 94 розділу ХХ Кодексу (абзац перший підпункту 6.3 пункту 6 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).

Звертаємо увагу, що в даному випадку уточнююча декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.

Нагадуємо, що уточнююча декларація подається протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Зустріч з платниками податків у Яворівській ДПІ

Нещодавно начальник Яворівської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Львівській області Петро Шот провів зустріч з платниками податків щодо змін у податковому законодавстві.

Посадовець повідомив про новації податкового законодавства, які діють з 2023 року, зокрема про зміни розмірів деяких ставок податків та порядку нарахування деяких податкових зобов’язань, про сплату мінімального податкового зобов’язання в 2023 році вперше за наслідками 2022 року, про спеціальний режим оподаткування резидентів Дія Сіті тощо.

Нагадав, що стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2022 році та повідомив про категорію платників податків у яких виникає обов’язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи.

Петро Шот звернув увагу платників податків на оформлення трудових відносин з найманими працівниками, необхідність застосування РРО/ПРРО та продовження терміну дії одноразового (спеціального) добровільного декларування до 01 березня 2023 року.

Термін використання РРО

Яворівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області нагадує суб`єктам підприємницької діяльності, які при розрахунках за готівку використовують реєстратори розрахункових операцій, що термін використання РРО становить не більше 7 років з моменту введення в експлуатацію, або не повинен перевищувати 9 років з дати випуску.

У порядку технічного обслуговування та ремонту реєстратора розрахункових операцій визначено, що строк служби – це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.

При цьому жоден виробник не передбачає продовження такого строку залежно від того, більше чи менше днів на тиждень працював апарат. Фактично після закінчення строку служби апарата виробник не гарантує подальшу працездатність РРО в цілому, а також  не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата, тобто реалізації фіскальних функцій, які є обов’язковими для РРО відповідно до вимог Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Отже, при використанні суб’єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону №265.

Відповідно до пункту 4.2 наказу Міністерства фінансів України № 547 від 14.06.2016 року «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» із змінами і доповненнями скасування реєстрації РРО відбувається коли вичерпано строк служби РРО, вказаний у реєстрі екземплярів РРО або у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до такого реєстру та був зареєстрований у контролюючому органі до створення такого реєстру.

Заяву про скасування реєстрації суб'єкт господарювання або представник суб'єкта господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО. Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в центрі сервісного обслуговування, з яким суб'єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Разом із заявою про скасування реєстрації суб'єкт господарювання надає реєстраційне посвідчення.

Яворівська ДПІ: Подання податкової звітності через сервіс «Електронний кабінет»

Фахівці Яворівської ДПІ щоденно проводять тренінги для платників податків щодо використання сервісу «Електронний кабінет» та подання звітності в електронному вигляді.

В центрі обслуговування платників створено робочі місця для громадян чи фізичних осіб  підприємців, де кожен бажаючий  може отримати кваліфіковану допомогу в отриманні ключа та подати звітності через електронний кабінет, що суттєво економить час та ресурси, витрачені на документообіг, полегшує співпрацю платників з органами ДПС.

Проводяться індивідуальні навчання з платниками податків, які виявили бажання подати звітність за допомогою ЕЦП, але виникли проблеми та помилки при подачі звітності. Метою подібних щоденних заходів є надання практичної допомоги платникам при подачі звітності, або подачі заяв через електронні сервіси. Платникам податків детально та покроково надаються роз’яснення, як можна швидко та доступно отримати ЕЦП через застосунок Дія, додаток Приват-24, або іншими надавачами ЕДП.

Нагадуємо, що для подання звітів в електронному вигляді перш за все необхідно отримати електронний цифровий підпис для авторизації в сервісі «Електронний кабінет платника».   

Закон № 1914: щодо нерухомого майна яке не оподатковується податком на доходи фізичних осіб

Яворівська ДПІ нагадує, що з 01.01.2022 набрав чинності Закон України від 30.11.2021 року №1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон №1914).

Зокрема Законом №1914 викладено в новій редакції п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі - ПКУ). Відповідно до внесених змін не оподатковується податком на доходи фізичних осіб один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):

- житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об'єкт незавершеного будівництва таких об'єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);

-        земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення;

- земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об'єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об'єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу другого та наступних об'єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно отримано платником податку у спадщину.

Переглядів: 0