Вчитель з Івано-­Франківської ЗОШ (смт Івано­-Франкове Львівської області) представлятиме Україну на всесвітньому форумі Microsoft Education Exchange.

Учитель хімії Оксана ОКУЛОВА увійшла до топ-20 конкурсу Global Teacher Prize Ukraine, під час церемонії нагородження її нагородили «За використання технологій у класі» у спеціальній номінації «Вчитель-новатор».

У березні наступного року вчитель з Івано-­Франківської ЗОШ (смт Івано­-Франкове Львівської області) представлятиме Україну на всесвітньому форумі Microsoft Education Exchange. У конкурсі «Вчитель­-новатор» пані Оксана – нині вчитель із 28-річним стажем – вперше брала участь 2014 року, завдяки чому долучилася до освітньої мережі «Партнерство в навчанні». Нова хвиля інновацій докотилася до школи в Івано­-Франкове завдяки проекту «Пілот­24»: директор, учитель географії та вчитель хімії, які проходили передбачене ним навчання, привезли у заклад основи методики змішаного навчання, що відтоді стала новим перспективним напрямом розвитку для школи загалом.

Для Оксани Окулової нові знання й уміння стали поштовхом до дії: для повноцінного використання цієї технології в кабінеті хімії бракувало власної техніки, і гроші на неї вирішили добувати на освітньому спільнокошті. Проект «ХімІКТ – мотиватор для вивчення хімії» був успішно профінансований, і закуплені планшети вже стали стан­цією «Онлайн», на якій працює частина класу відповідно до технології змішаного навчання. Невгамовна вчителька вже має плани щодо опанування інших технологій та створення власних продуктів. Про неї – перша частина прислів'я: «Хто хоче – знайде тисячу способів, хто не хоче – мільйон причин».
НАВИЧКИ ХХІ СТОЛІТТЯ

– Тепер інше життя: всі кажуть, що раніше воно було повільнішим, нині ж час летить – а ми залишаємося такими самими. Приходимо в клас і розповідаємо щось учням, а вони мають сидіти та слухати, – міркує співрозмовниця. – Сьогодні діти інші, і до них має бути інакший підхід. Їм потрібні не лише знання, а й навички… З двох 11­х класів на паралелі, може, один випускник складатиме ЗНО з хімії. Що я можу дати решті? Можливість навчитися якихось життєвих компетенцій, які вони потім зможуть застосовувати. Приміром, уміння шукати й критично оцінювати інформацію (інтернет – це джерело різних даних, не завжди вони є достовірними). Уміння працювати в команді: треба вміти комунікувати з різними людьми, а не лише з тими, з ким хочеться. Якщо ти в команді – маєш пристосуватися до цих людей і без конфліктів зробити з ними проект, граючи за певними правилами.

Свій предмет Оксана Окулова розглядає не лише як самоціль, а й як засіб формування життєвих компетенцій і навичок ХХІ століття. У той час, як її учні, на жаль, зауважує педагог, зосереджуються на ЗНО, пані Оксана вбачає в ньому не «кінець історії», а лише її початок: «Гаразд, людина склала ЗНО і вступила до вишу – а як там учитиметься? Буває, той, хто гірше написав тести, вчиться краще за того, в кого були вищі результати: він більше пристосований і вміє свій «мінімум» використовувати по-­максимуму». Міркує вона і про те, що сучасному учневі та студенту потрібно вміти вчитися не лише за підручниками. Син Оксани Володимирівни, який навчається у Львівській політехніці, підручниками майже не користується. «Спочатку я була шокована: як це можна вчитися без книжок? Потім дізналася, що університет має потужну базу в інтернеті, в ній – усе: і розклад, і лабораторні роботи, і інструкції, і теоретичний матеріал, – каже співрозмовниця. – Дитині, яка вчилася в школі за одними підручниками, працювати в такий спосіб буде складно. Крім того, нині, напевно, немає професії, яка не вимагала б знання комп'ютерних технологій. Тепер, мені здається, з ними пов'язано усе».

ЩО ТАКЕ ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ

«Реформувати» викладання пані Оксана почала після участі в конкурсі «Вчитель-­новатор»: отримавши запрошення до мережі «Партнерство в навчанні», вона і зареєструвалася в ній сама, і почала заохочувати до цього колег. «Там є безліч різних курсів із різних технологій – усього, чого хочеш, можеш навчатися безкоштовно, ще й отримати сертифікат, – пояснює Оксана Володимирівна. – Щоправда, відео англійською мовою, але нічого страшного, це хороша нагода вдосконалити знання іноземної».
Згодом Івано­Франківська ЗОШ увійшла до числа переможців проекту «Пілот­24». Завдяки цьому в закладі не лише поміняли всі вікна і дах та обладнали кабінети інформатики, фізики й хімії – команду представників школи, до якої увійшла й Оксана Окулова, запросили на навчання до центру інноваційної освіти «Про.Світ». «Ми не мали уявлення, чого нас учитимуть, знали тільки, що це буде щось сучасне, інноваційне, – згадує пані Оксана. – Перед тим спілкувалися з організаторами по Skype, нас запитали, чи знаємо про «змішане навчання». Ми знітилися… Але потім усе швидко з'ясувалося. «Змішане навчання» дійсно можна застосовувати, це не складно. Коли приїхали з навчання, одразу почали запроваджувати цю технологію, а за нами – й інші колеги. Питання постало лише одне: якщо треба поєднувати онлайн і офлайн, де той «онлайн» брати? Іти в кабінет інформатики і проситися провести урок хімії?... Щоб повноцінно використовувати змішане навчання у своєму класі, я подала проект на GoFundEd».
Кампанія на освітньому спільнокошті стартувала в лютому цього року, а навесні вже було зібрано 101% коштів. Незабаром планшети, на які збирали гроші, приїхали в Івано­Франкове, і нині учні вже користуються ними, працюючи на станції «Онлайн». «Люди допомагали не лише коштами, – наголошує Оксана Окулова, – ми отримали і потужний «фідбек» – зворотну реакцію. Одна моя випуск­ниця написала: «Ми з чоловіком зараз мешкаємо у США, і саме щойно говорили про те, як тут забезпечені уроки з природничих наук. В Україні ж їх не можна провести повноцінно. Ми із задоволенням вам допоможемо. Хочемо, щоб і наші діти мали таку можливість…» Ініціатором змін у школі стала директор Марія Ліскевич­-Карпа, до неї долучилося чимало вчителів. Звісно, не всі, але багато хто хоче застосовувати сучасні технології, працювати по­новому».

ХІМІЯ + ПРОГРАМУВАННЯ

«Нині моє завдання як учителя – забезпечити максимальну ефективність навчання через використання ІКТ, – сказала Оксана Окулова в описі свого проекту. – Важливо організувати навчальний процес так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працювала на уроці, бачила плоди своєї роботи і могла їх оцінити». Обрані нею способи зацікавлення – сучасні програми та цікаві, видовищні досліди – спрацьовують стовідсотково.

– Завдяки «Партнерству в навчанні» я дізналася про багато різних застосунків, які можна використовувати, – розповідає Оксана Володимирівна. – Ми обрали KoduGameLab: у ньому можна створювати ігри і програмувати, приміром, моделі молекул. Ми робили там і модель металічної кристалічної ґратки: кульки в ній зображають атоми, коли з атома вилітає електрон, атом перетворюється на позитивно заряджений йон. Електрони вільно рухаються по ґратці (електронний газ), – цей рух у ній безперервний. …Мені здається, в голові це так «вкладається», що навіть якщо дитина забуде, що й до чого, у неї перед очима спливуть «кульки» й електрони довкола них.

Програмувати «хімію» учні Оксани Окулової можуть і у візуальному середовищі програмування Scratch: щоб змоделювати молекулу чи описати рух персонажа, їм також потрібно написати програму. «Дитина має вчитися програмувати, вміти створювати хоч найпростішу програму, – вважає пані Оксана. – Scratch і KoduGameLab підходять навіть для учнів початкових класів. Ми робили і простіші, і складніші речі, але суть не в тому, зміг ти зробити краще чи гірше. Головне – щоб дитина уявила процес, зрозуміла: ось атом, є йон, електрон рухається навколо… Це поєднання корисного з приємним, учні здобувають знання і з програмування, і з хімії».

В Івано­-Франківській школі використовують і новинку, про яку в Україні мало хто знає: MolCraft, який створений студентами одного з британських університетів на основі популярної серед дітей гри Minecraft і має допомогти їм розібратися з молекулярними структурами. У MolCraft є низка білкових ланцюгів, виготовлених за допомогою характерних для Minecraft блоків. Команда, яка створила проект, отримала фінансування від Королівського хімічного товариства для його розвитку. «Але щоб застосовувати MolCraft, потрібен Minecraft, а він не безкоштовний, за нього треба щороку платити, – пояснює Оксана Володимирівна. – Та завдяки перемозі в номінації «Вчитель­-новатор» я, крім іншого, отримала ліцензію на Minecraft, тож усе склалося просто ідеально! Тепер я матиму можливість самостійно моделювати молекули в MolCraft. Як переможець, я маю їхати на світовий форум Microsoft Education Exchange, до якого потрібно підготувати свій проект, може, робота з MolCraft і стане його основою».

ЦІКАВІ ДОСЛІДИ З АПТЕКИ

«Змій Горинич», «Вулкан», «Єгипетські ночі» – це назви експериментів, які Оксана Окулова описує в розділі «Цікаві досліди з аптеки» у своєму блозі «Хімія – це цікаво» (himijazezikavo.blogspot.com). «Експерименти, – каже вчитель, – проводимо постійно: якщо вони відповідають темі уроку чи просто коли лишилося кілька вільних хвилин – заради заохочення. Це секундна справа (особливо коли все підготовлено заздалегідь), а дітям вони цікаві, у них з'являється мотивація вчитися далі. Елементарний дослід можна провести і не маючи спеціальних реактивів. Приміром, купити антисептик для обробки рук (він коштує недорого, до 20 гривень), написати ним літери на якійсь поверхні та запалити: рідина гарно горить, і виходить досить видовищно».

Учні Оксани Володимирівни нерідко вирішують проблемне завдання. Приміром, коли семикласники вивчають тему «Чисті речовини. Суміші», вчитель пропонує їм вдома поміркувати над тим, з яких речовин краще зробити фільтр для води. У школі діти об'єднуються в команди і виготовляють фільтри з підручних матеріалів, потім усі разом тестують вироби. Коли у «змаганнях» брали участь фільтри з паперу, вугілля та марлі, трави та піску – переміг останній.

На уроках хімії часто поєднуються робота з підручником, об'ємними моделями та за комп'ютером. «Приміром, урок присвячений обчисленню молекулярної маси, – наводить приклад пані Оксана. – Та частина класу, яка працює онлайн, проходить тест у додатку Learning Apps. Виконуючи завдання, ти складаєш пазл, поєднуючи літери. Інша група (на всіх станціях вони працюють по черзі) в цей час також рахує молекулярну масу, але за підручником. Третя команда складає моделі – і теж рахує їхню молекулярну масу. Усі збирають літери, і насамкінець ми складаємо з них слово «Золото». Це і є відповідь на запитання «На що стародавні алхіміки намагалися перетворити всі речовини?». І останнє, що ми робимо на уроці, – експеримент із добування плюмбум (ІІ) йодиду (його ще називають розчинним або алхімічним золотом). Мета уроку – закріплення вміння рахувати молекулярну масу. Але мої учні роблять це різними способами, а не нудяться 45 хвилин над підручником».

ГЕОХІМІЯ ТА АНГЛОГРАФІЯ

До такої «ротації за станціями», за словами Оксани Окулової, можна залучати інших учителів-­предметників. Тоді в ме­жах одного уроку і в одному й тому ж кабінеті можна провести свого роду інтегроване заняття. «Як я розумію, одним із трендів є об'єднання предметів – фізики, хімії, географії, математики… Мабуть, час пробувати об'єднувати їх принаймні в межах уроку, – вважає співрозмовниця. – У нас був цікавий урок, на якому поєднувалися хімія та географія, на ньому був присутній і вчитель інформатики. На географії темою уроку був «Світовий океан», на хімії – «Розчини. Масова частка». Вчитель інформатики допоміг учням працювати з картою в інтернеті – вони розмальовували її онлайн, робили позначки тощо. Потім ми виготовляли розчин океанічної води: розрахували масову частку солі, і кожна група робила свою «порцію».
Хімію вже пробували об'єд­ну­вати і з англійською мовою: на уроці з теми «Вода» розглядали схему людського тіла, на якій усі написи були англійською. Учень, який доповідав, говорив англійською. За словами Оксани Володимирівни, інтегрувати хімію з іноземною нескладно: можна дати учневі завдання підготувати пояснення англійською, а можна попросити вчителя іноземної, щоб він щось пояснив дітям мовою міжнародного спілкування.

Метод «ротації за лабораторіями» передбачає перехід з одного приміщення до іншого з обов'язковим використанням онлайн­-лабораторії. Таким способом у закладі організували тематичний день, присвячений здоровому способу життя. Ця тема була наскрізною для всіх уроків, які мали за розкладом учні 9 класу. На уроці біо­логії, коли потрібно було повторити тему «Травна система», діти складали заздалегідь підготовлений учителькою пазл, потім проходили в Learning Apps тестування на знання травної системи. На уроці фізкультури вчитель показував вправи для схуднення та для різних груп м'язів. На «Основах здоров'я» говорили про здорову їжу, переглядали відео з американського супермаркету. Вчителька поставила запитання: «Що ви купили б, який обід приготували з цих продуктів?» Учні поділилися на команди та мали презентувати свої «обіди».

– На моєму уроці ми робили презентацію про Е­-добавки, – розповідає Оксана Окулова. – І провели експерименти: досліджували склад ковбаси, масла, йогурту. У ковбасі виявили крохмаль, у маслі – барвники, яких там не мало бути. Побачивши результат, діти були шоковані!.. Крім того, дев'ятикласники провели опитування у шкільній їдальні: хто що купує там або приносить на обід з дому. Зробили аналіз і презентували результати опитування. В онлайн­-лабораторії вони створили блог «Випробування їжею», де розмістили всю інформацію про цей день… Треба потроху виводити дітей за межі звичного. Думаю, за методикою «змішаного навчання» варто проводити щотижня принаймні один урок на паралелі – щоб це сприймалося як звичайна річ. Працюючи за старими програмами, ми не зможемо глибоко інтегрувати предмети, але будемо намагатися.

ЩОБ НЕ БУЛИ БАЙДУЖИМИ
Пані Оксана охоче ділиться новими знаннями з колегами: «змішане навчання», каже, можна пристосувати навіть до уроків початкової школи – було б бажання. Тим, хто до неї підходить із запитаннями, педагог пропонує провести урок разом або показати, як це робиться. «Я – завжди «за», – каже вона. – Під час півфіналу конкурсу Global Teacher Prize Ukraine в Одесі ми мали взяти інтерв'ю у відпочивальників на пляжі, потім на його основі створити презентацію та сформувати рекомендації для МОН. Усі опитані – і діти, і дорослі – висловили незадоволення форматом проведення уроків: учитель біля дошки розповідає, учні пишуть… Батьки прагнули більшого зв'язку зі школою, тіснішої співпраці з учителями. Діти сказали, що хотіли б, щоб у школі було цікаво залишатися в позаурочний час. І учні, і їхні батьки скаржилися на те, що відсутній особистісно орієнтований підхід: він зараз пропагується, але насправді мало де є. Я зробила висновок, що в освіті загалом поки майже нічого не змінилося. А щодо себе подумала: на своєму місці маю більше подавати приклад іншим. Щоб колеги бачили, що інновації – це добре і для учня, і для вчителя».
Результати впровадження інновацій не забарилися: в учнів побільшало інтересу до предмета, покращилася мотивація до навчання. Проблема з відвідуванням уроків актуальна і для Івано­-Франківської школи, але на хімію охоче йдуть навіть ті, хто «не дуже добре вчиться і хімію не зовсім розуміє».

– Їм просто цікаво бути на такому уроці, – пояснює Оксана Окулова. – Цікаво працювати з усім цим. Може, не з найкращим результатом (хоч на оцінки я, чесно кажучи, не скуплюся) – але з інтересом. Головне – щоб учні не були байдужими. У житті я зустрічала багатьох людей, які в школі не любили хімію. А мої учні кажуть: «Ми хімію любимо!» Коли ми стали запроваджувати «змішане навчання», одразу почали знімати уроки на відео: може, воно не дуже досконале, але ми хотіли показати, як це робимо. Не всі хочуть ділитися тим, що вміють, – я викладаю все на своєму YouTube­каналі та на сторінці в мережі «Партнерство в навчанні»: будь ласка, дивіться, навіть реєстрація не потрібна… Для того, хто хоче щось зробити, нині дуже багато можливостей. Якщо я бачу якийсь конкурс і розумію, що маю можливість брати в ньому участь, – обов'язково долучаюся. Я люблю вчитися, здобувати нові знання, отримувати задоволення від роботи. Учнів заохочую не обмежуватися рамками класу, нашої школи, селища. Ти можеш брати участь у чому завгодно, лише б мав знання, уміння, міг показати світові, що вмієш робити щось краще за інших.

Валентина СОРОКА, «Освіта України», №45 від 6 листопада.

 — разом із Valya Soroka та Оксана Окулова.

Переглядів: 123