Бронхіальна астма: симптоми та діагностика

Бронхіальна астма (БА) є гетерогенним захворюванням, яке зазвичай характеризується хронічним запаленням дихальних шляхів і розвитком наступних симптомів: свистячого дихання, задишки, відчуття стискання у грудній клітці та кашлю (змінної частоти та інтенсивності), ці симптоми пов’язані з різного ступеня утрудненням експіраторного потоку повітря через дихальні шляхи. Обмеження повітряного потоку є наслідком: спазму гладкої мускулатури і набряку слизової оболонки бронхів, нагромадження слизових пробок, а з плином часу також і наслідком ремодуляції стінок бронхів. За етіологією розрізняють алергічну (найчастіше починається у дитинстві, часто поєднується з іншими атопічними захворюваннями, зазвичай еозинофілія в індукованому харкотинні і добра відповідь на інгаляційні ГК) і неалергічну БА (зазвичай у дорослих, часто гірша відповідь на інгаляційні ГК). За етіологією розрізняють алергічну і неалергічну БА. Додатково виділено фенотипи БА:

1) пізнього початку;

2) з персистентною бронхообструкцією;

3) із супутнім ожирінням.

У випадку алергічної БА зв’язування алергену, до якого пацієнт має підвищену чутливість, з антитілами IgE на поверхні мастоцитів викликає вивільнення медіаторів (у т.ч. гістаміну, протеолітичних ферментів, цистеїнових лейкотрієнів), які спричинюють обструкцію бронхів. У частині випадків через 6–8 год після цієї ранньої фази алергічної реакції настає пізня фаза, у якій мастоцити, базофіли та інші клітини вивільнюють цитокіни і хемокіни, відповідальні за багатократне посилення припливу до бронхів клітин запалення, у першу чергу, еозинофілів. Патомеханізм неалергічної БА до кінця не вивчений, але гістопатологічна картина при ній подібна до такої при алергічній БА. Пошкодження епітелію бронхів активує репаративні процеси, наслідком чого є перебудова стінки бронхів, яка в особливо важких випадках призводить до незворотної обструкції бронхів.

Фактори, які викликають або підтримують приступи та загострення БА: алергени, респіраторні інфекції (в основному, вірусні), забруднення повітря (у т.ч. тютюновий дим, аерозолі, які застосовують у побуті, випари фарб і т.д.), фізичне навантаження, емоційний стрес, зміна погоди, ЛЗ (β-блокатори, НПЗП), харчові продукти і харчові додатки.

Фактори, які підвищують ризик загострень БА: неконтрольовані симптоми БА, надмірне застосування β2-міметиків короткої дії (протягом місяця >1 упаковки, що містить 200 доз), хворий не приймає інгаляційних ГК (хворий не дотримується вказівок щодо прийому призначеного ЛЗ, неправильна техніка інгаляції), низький ОФВ1 [FEV1] (особливо <60% належного значення), серйозні психологічні або соціально-економічні проблеми, експозиція до тютюнового диму або алергенів (в осіб з алергією), супутні захворювання (ожиріння, риніт та синусит, харчова алергія), еозинофілія харкотиння або крові, вагітність, інтубація або лікування у відділенні інтенсивної терапії з приводу БА в анамнезі, ≥1 тяжке загострення БА впродовж останніх 12 місяців.

Фактори, які підвищують ризик загострень БА: неконтрольовані симптоми БА (у т.ч. надмірне застосування β2-міметиків короткої дії – протягом місяця >1 упаковки, що містить 200 доз), невикористання інгаляційних ГКС (недотримання пацієнтом вимог щодо застосування призначеного ЛЗ, неправильна техніка інгаляції), низький ОФВ1 (особливо <60% належного значення), серйозні психологічні або соціально-економічні проблеми, контакт з тютюновим димом або з алергенами (у осіб з підвищеною чутливістю), супутні захворювання (ожиріння, риносинусит, харчова алергія), еозинофілія харкотиння або крові, вагітність, ≥1 тяжкого загострення БА впродовж останніх 12 міс., інтубація або лікування у відділенні інтенсивної терапії з приводу БА в анамнезі.

Фактори ризику переходу бронхообструкції у персистентну форму: хворий не приймає інгаляційних ГК, експозиція до тютюнового диму або інших шкідливих речовин (у т.ч. на робочому місці), низьке початкове значення ОФВ1 [FEV1], хронічна гіперсекреція секрету у дихальних шляхах, еозинофілія харкотиння або крові.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГ

1. Суб’єктивні симптоми: нападоподібна задишка, переважно експіраторна (інколи – відчуття стискання у грудній клітці), яка минає самостійно або під впливом лікування; свистяче дихання; сухий нападоподібний кашель (супроводжує задишку або виступає як єдиний симптом [т.зв. кашльовий варіант БА]; у дорослих ізольований кашель рідко є симптомом БА). У пацієнтів з алергічною астмою співіснують ознаки інших алергічних захворювань, найчастіше алергічного риніту. Суб’єктивні та об’єктивні симптоми характеризуються змінною інтенсивністю, а між епізодами нападів і загострень БА можуть бути відсутні.

2. Об’єктивні симптоми: дифузні двобічні свистячі хрипи (переважно на видиху) і дзижчачі хрипи, подовжений видих (інколи симптоми доступні аускультації тільки під час форсованого видиху); під час загострень – участь допоміжної дихальної мускулатури і тахікардія. При вкрай тяжкому перебігу загострення аускультативні шуми можуть бути відсутні (т.зв. німа грудна клітка).

3. Типовий перебіг: БА може виникнути у будь-якому віці. При дебюті у дорослому віці частіше має неалергічний характер і тяжчий перебіг. Перебіг БА характеризується виникненням загострень, які розвиваються раптово (впродовж хвилин чи годин) або поступово (впродовж багатьох годин чи днів), і при відсутності лікування можуть призводити до смерті. Багаторічна неконтрольована бронхіальна астма веде до прогресуючої незворотної бронхообструкції.

ДІАГНОСТИКА

Алгоритм постановки діагнозу у хворих, які не приймають ЛЗ, і не потребують негайного емпіричного лікування →мал. 7-1.

Переглядів: 202