1 грудня – День невролога

Перші відомості про захворювання нервової системи зустрічаються в письмових джерелах глибокої давнини.

 

У єгипетських папірусах близько 3000 років до н.е. згадуються паралічі, порушення чутливості. За цей проміжок часу вченим стали відомі безліч неврологічних захворювань та синдромів. Деякі з них названі на честь лікарів, які здійснили перший опис (хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона, синдром Туретта, хорея Сіденгама, синдром Айкарді), деякі носять ім’я пацієнтів, у яких вперше були діагностовані (хвороба Лу Геріга). Історії відомі також трагічні факти, коли лікар здійснював опис хвороби власної дитини (синдром Веста).

В художній літературі також можна знайти детальний опис неврологічної, а подекуди й психіатричної патології у вигляді хвороби або синдрому, оскільки деякі письменники описували власні відчуття під час мігренозних атак або перед приступами епілепсії тощо (синдром Аліси в країні чудес, синдром Стендаля).

Деякі лікарі вдало поєднували свою роботу з письменницькою діяльністю, а подекуди й самі страждали від того чи іншого недуга. Зокрема, Олівер Сакс, який написав збірку клінічних розповідей «Мігрень», де на перший план виставив не медичні подробиці хвороб пацієнтів, а їх власний внутрішній світ.

Нині у медичних колах відомо, від яких хвороб страждали Великі Люди. Саме так, з великих літер. Синдром Марфана був у Нікколо Паганіні, фокальна дистонія - у Роберта Шумана, пухлина спинного мозку – у Бориса Кустодієва та Івана Тургенєва. Але всі ці люди боролися й творили до останнього.

Всі ці імена у нас на слуху, вони викликають почуття поваги. Але чи знаємо ми своїх героїв? Що ми знаємо про львів’янку, невролога Луцію Фрей? Вона починала своє навчання у Львові, продовжила у Варшаві, працювала у клініці Ожеховського, а потім повернулася додому, у рідний Львів. Лікарка розпочала блискучу кар’єру, зробила відкриття синдрому, який названий на її честь (синдром вушно-скроневого нерву) і могла б зробити ще чимало цікавого й корисного у своєму житті, якби не ІІ Світова війна, у полум’ї якої вона загинула.

Звісно, в історію неврології увійшли й інші вчені. Ті, хто доповнював новими даними вже відомі хвороби та синдроми, присвятивши їх вивченню все життя, хто займався систематизацією нозологічних форм, хто розвивав нові напрямки і нові технології. Завдяки їм неврологія пройшла у своєму розвитку довгий шлях від першого опису Рене Декартом рефлексу, який полягав у примружуванні очей у відповідь на подих вітру, до виявлення мутацій у генах та розробки мікроскопічного безпровідного датчика, т.з. «neural dust». Отже, попереду нас чекає ще багато відкриттів у світі медицини, зокрема, у неврології.

Підготувала: доцент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології Васильєва Наталія

Переглядів: 208