Василь Михайлович Лев

Василь Михайлович Лев 7 лютого 1903Старий Яр, тепер Яворівського району Львівської області  - 23 березня 1991Нью-ЙоркСША)  - український мовознавець та історик літератури, професор, доктор, педагог. Професор Львівського державного університету, УВУ та Українського католицького університету в Римі. Дійсний член НТШ у США з 1947.

Народився в селі Старий Яжів в родині священика Михайла Лева та Теодори (з родини Мацюраків).

У селі Залужжя, де батько був парохом, почав ходити в народну школу, по закінченні якої вступив до приватної гімназії в Яворові, звідки перейшов до гімназії у Перемишлі.

1922 року закінчив гімназію в місті Перемишль. 1930 року закінчив Львівський університет, в якому викладав у 19371941роках; одночасно був науковим співробітником Відділу суспільних наук АН УРСР у Львові.

1944 року виїхав до Польщі, згодом — до Австрії, з 1948 року жив у США. У 19521958 роках був професором коледжу ім. Св. Василя Великого в Стемфорді, у 19581972 роках — університету та коледжу в Скрентоні.

У 19441949 та 19631988 роках викладав слов'янську філологію в Українському вільному університеті в Мюнхені, у 1963—1988 роках — також старослов'янську та українську мови в Українському католицькому університеті в Римі.

Автор праць «Український переклад хроніки Мартина Бєльського» (1935), «Нарис граматики староцерковнослов'янської мови» (1959), «Українсько-англійського словника» і «Англійсько-українського словника» (обидва — 1947, разом з І. Верб'яним), розвідки «Сто років праці для науки і нації. Коротка історія Наукового Товариства ім. Шевченка» (1972). Досліджував пам'ятки української мови (статті «Крехівський Апостол» (1929); "Мовні особливості «Крехівської палеї» (1939) тощо). Багато уваги приділяв вивченню мови письменників «Руської трійці»Тараса ШевченкаІвана Франка тощо. Видав монографію «Богдан Лепкий. 1872—1941. Життя і творчість» (1976), в якій чимале місце присвячено дослідженню мови і стилю письменника.

1984 року глибоко пережив смерть дружини, з якою прожив 44 роки. Ця трагічна подія дуже вплинула на Василя Лева та помітно зменшила його творчо-дослідницьку працю. Жив під опікою своєї доньки Іванни Цісик.

23 березня 1991 року професор Василь Лев спочив у мирі. З почестями похований поруч дружини на кладовищі Фокс Чейз у Філадельфії, штат Пенсильванія.

Наприкінці 1980-х років у Львові віднайдено ряд документів Василя Лева в архіві його тестя — архітектора Євгена Нагірного. Після смерті дружини Нагірного, яка не залишила заповіту, папери планувалось вивезти на сміття, однак директорові Львівської картинної галереї Борису Возницькому вдалось врятувати їх і передати галереї. Розрізнені документи опрацьовано співробітницею галереї Налією Філевич. З'ясувалось, що автором частини з них є Василь Лев. У 2000 році було організовано виставку «Нагірні, Леви: історія одного врятованого архіву» та видано друком збірку статей, спогадів, наукових розвідок та архівних матеріалів.

Джерело:

Переглядів: 25