Сьогодні в Україні відзначають 103-ю річницю проголошення ЗУНР

1 листопада 1918 року на ратушевій вежі княжого Львова замайорів синьо-жовтий прапор і було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). Хоча новоутворена держава проіснувала усього 257 днів, але навічно була вписана в золоту книгу історії становлення нашої країни та стала однією з найяскравіших її сторінок.

Листопадовий чин був переломним у всеукраїнському значенні і його наслідком через неповні три місяці стало проголошення Акту Злуки між, проголошеною рік раніше, УНР і ЗУНР в одну соборну суверенну Українську державу.

«Держава Україна і її Незалежність — це не питання одного дня чи однієї людини!

Це результат столітніх дій і всієї української нації!

103 роки тому на теренах етнічних українських земель постала наша держава — Західно-Українська Народна Республіка.   Так, тоді вона об’єднала лише Галичину, Буковину та Закарпаття, але попри те ми відстояли своє право на владу на власній землі у австро-угорської імперії. І вже через три місяці 22 січня об’єдналася як Західна, так і Наддніпрянська України в Українську Народну Республіку!

Це підтвердження того, що ми можемо! Це підтвердження того, що ми зможемо! Головне — бути єдиними у діях, думці, словах!» — зазначив голова Дрогобицької РДА Степан Кулиняк.

Історичні умови напередодні утворення ЗУНР. Напередодні поразки Австро-Угорщини в Першій світовій війні активізувався національно-визвольний рух у західноукраїнських землях. Переговори делегації Української Центральної Ради з представниками країн Четверного союзу в Бресті завершилися зобов'язанням Австро-Угорщини і Німеччини передати велику частину Холмщини і Підляшшя УНР, а решті західноукраїнських земель надати автономію, перетворивши їх в окремий край.

Протягом тривалого часу австро-угорська влада відмовлялася виконувати це зобов'язання, і тільки 16 жовтня 1918 р., коли імперія була вже приречена, з'явився маніфест імператора «До моїх вірних австрійських народів», який передбачав федеративну перебудову держави. Відповідно до положень цього документа, 18 жовтня 1918 р. українські парламентарії зі Східної Галичини і Північної Буковини, керівники політичних партій і церковних ієрархів створили у Львові орган представницької влади — Українську Національну Раду. її очолив Євген Петрушевич.

19 жовтня Українська Національна Рада оголосила про намір об'єднати всі західноукраїнські землі (Східну Галичину, Північну Буковину і Закарпаття) у єдину українську державу, і зробити це мирним шляхом.

Рішучими супротивниками цих планів виступили польські державні кола, що спиралися на численне польське населення, сконцентроване здебільшого в містах Східної Галичини. 28 жовтня в Кракові була створена Польська ліквідаційна комісія. її представники повинні були 1 листопада 1918 р. прибути до Львова, щоб прийняти від австрійського намісника владу над Східною Галичиною.

Частина молодих українських офіцерів, які вважали, що в рамках чинних законів домогтися визнання Української держави мирним шляхом не вдасться, ще у вересні 1918 р. створили Центральний військовий комітет. Коли про плани Польської ліквідаційної комісії стало відомо у Львові, на терміново зібраному засіданні Центрального військового комітету було вирішено підняти повстання.

Утворення ЗУНР.Уночі проти 1 листопада 1918 р. українські військові частини взяли під свій контроль усі головні пункти Львова. Над ратушею був піднятий синьо-жовтий національний прапор. 1 листопада Українська Національна Рада взяла владу в свої руки в Станіславі, Раві-Руській, Коломиї та інших містах Східної Галичини. Того ж дня австрійська влада у Львові погодилися на передачу влади Українській Національній Раді. Подальшому піднесенню її авторитету сприяли обіцянки демократичних прав і свобод, аграрної реформи в інтересах селян, введення 8-годинного робочого дня.

Але події 1 листопада 1918 р. значно загострили українсько-польські відносини, вони стали початком українсько-польського збройного протистояння, що переросло у масштабну війну.

11 листопада 1918 p. у Львові Українською Національною Радою був створений виконавчий орган влади (уряд) — Державний секретаріат. Його головою став К. Левицький, членами — В. Панейко, Л. Цегельський, Д. Виговський, С. Голубович та ін.

13 листопада Українською Національною Радою був затверджений тимчасовий Основний Закон, відповідно до якого за створеною Українською державою закріплювалася назва Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), визначалися її кордони, герб і прапор. Президентом ЗУНР було обрано Є. Петрушевича, главою уряду — Державного секретаріату — залишився К. Левицький. ЗУНР займала територію 70 тис. км кв., її населення (6 млн) на 71% було українським.

Переглядів: 0