Олена Степанів – перша у світовій історії жінка-офіцер

Сьогодні, 11 липня минає 55 років з дня смерті - першої в світі жінки, офіційно зарахованої на військову службу у званні офіцера - Олени Степанів.

Олена Іванівна Степанів народилася 7 липня 1892 року с. Вишнівчик, Перемишлянський повіт, нині Перемишлянський район, в сім'ї священика УГКЦ о. Івана Степаніва та його дружини Марії-Минодори. Була третьою, наймолодшою, дитиною.

З 1910 р. навчалася у семінарії Українського педагогічного товариства (м. Львів). Була членкинею організації «Пласт».

1912 р. вступила до Львівського університету на філософський факультет, студіювала історію та географію. У студентські роки брала активну участь у діяльності товариства «Сокіл» (очолила його першу жіночу чоту у Львові). Закликала жінок брати активну участь у громадському, політичному та військовому житті. Відтоді стає у ряди організації «Січові Стрільці −2».

1914 — увійшла до складу Комітету об'єднаних стрілецьких товариств (м. Львів), виїхала на фронт як командир жіночої чети Українських Січових Стрільців.

Учасниця Карпатської воєнної кампанії. Брала участь у битві під Комарниками. Відзначилася відвагою у боях за гору Маківку (квітень—травень 1915), згодом стала хорунжим.

29 травня 1915 р. під час бою під Лисовичами на Болехівщині потрапила до російського полону. 1915–1917 рр. перебувала як полонена в Ташкенті.

Квітень 1917 — повернулася до Галичини.

Була одним із організаторів Листопадового повстання 1918 р., брала активну участь в українсько-польській війні 1918–1919 років (четар Української Галицької Армії).

Референт преси в Державному секретаріаті закордонних справ ЗУНР, пресовий референт Міністерства закордонних справ УНР у Кам'янці-Подільському.

1919 р. з дипломатичною делегацією відбула до Відня. 1920 року вийшла заміж за Романа Дашкевича.

1919–1921 рр. навчалась у Віденському університеті, захистила докторську дисертацію.

З 1922 р. викладала історію та географію у Львівській гімназії сестер-василіянок та Львівському таємному українському університеті.

З 1945 до арешту 1949 року — доцент Львівського університету.

20 грудня 1949 — арешт і відправлення до мордовських таборів.

1956 — звільнена за станом здоров'я, повернулася до Львова, де прожила до кінця життя.

Похована на Личаківському цвинтарі.

Нагороджена срібною медаллю Хоробрості та Військовим хрестом.

Переглядів: 170