Микола Михайлович Амосов – один з найвідоміших в світі кардіохірургів, талановитий вчений, письменник.

Микола Михайлович Амосов – це один з найвідоміших в світі кардіохірургів, талановитий вчений, основоположник біокібернетики в Україні, письменник, який одержав широке визнання в Україні та за кордоном.

Микола Михайлович народився 6 грудня 1913 року в селі Вільхове Вологодської губернії. Мати Амосова, Єлизавета Кирилівна все життя працювала акушеркою на медичному пункті в селі Вільхове. Вона була дуже чесною людиною, ніколи не брала подарунків від своїх пацієнток і стала прикладом для майбутнього знаменитого хірурга, який все життя чинив так само. Батько, учасник Першої світової війни, повернувся з німецького полону тільки в 1919 році. Пізніше він покинув родину і створив іншу сім'ю, за що Амосов його так ніколи і не пробачив.

Початкову школу Микола закінчив у рідному селі. З 1926 року він вчився в школі «другого ступеня» (Череповецька середня школа № 1) та в Лісомеханічному технікумі в Череповці. У 1932 році він отримав диплом техніка та близько трьох років працював на 2-й Архангельській електростанції механіком. Багато читав. Вже тоді йому подобається винаходити механізми та прилади, вдосконалювати вже існуючі. Відчуваючи брак своїх технічних знань, в 1934 році Амосов вступив до Всесоюзного заочного індустріального інституту (ВЗІІ) в Москві. У цьому ж році Микола Михайлович одружився на Галині Соболєвій.

Разом із захопленням технікою Микола Амосов цікавився медициною. У 1935 році він вступив до Архангельського державного медичного інституту, який закінчив із відзнакою в 1939 році. Там він познайомився з видатним фізиком В.Є. Лашкарьовим, який відкрив йому «світ парапсихології». Микола Михайлович хотів поступити в аспірантуру на кафедру фізіології, але місце було тільки на кафедрі військово-польової хірургії. Так, практично випадково, за словами самого Амосова, він потрапив у хірургію. Але з ряду причин Амосов залишив аспірантуру і поїхав до Череповця, де почав працювати ординатором хірургічного відділення міжрайонної  лікарні. Одночасно викладав у фельдшерсько-акушерській школі. У вільний час готувався до захисту диплома у ВЗІІ, проектуючи літак з турбопаровим двигуном. ВЗІІ Амосов закінчив у 1940 році з відзнакою.

У 1941 році Амосов був призваний до лав Червоної Армії. Його відразу ж призначили провідним хірургом у Польовий Пересувний госпіталь (ППГ), в якому він працював протягом всієї війни на багатьох фронтах - Західному, Брянському, 1, 2 і 3-му Білоруських фронтах, а також на 1-му Далекосхідному фронті (1945 ). У 1944 році Микола Михайлович одружився вдруге - на операційній сестрі Лідії Денисенко.

За час війни Амосов зібрав матеріал для кандидатської дисертації на тему «Про поранення колінного суглоба», яку захистив у м. Горькому (нині - Нижній Новгород) в 1948 році. За ці роки він став досвідченим хірургом і міг оперувати будь-які частини тіла, особливо відзначився в лікуванні поранень грудної клітини, суглобів, переломів стегна.

У 1955 році Амосов заснував і очолив першу в Радянському Союзі кафедру грудної хірургії для вдосконалення лікарів, з якої пізніше виділилася кафедра анестезіології. Тут були підготовлені сотні фахівців - грудних хірургів та анестезіологів.

У 1956 році в житті хірурга сталася велика подія: народилася дочка Катя. І хоча до цього, за 20 років сімейного стажу, Амосов потреби в дітях не відчував, донька стала одним з найголовніших пріоритетів найвідомішого хірурга. Любов до дочки стала найсильнішим почуттям у його житті. Виховував її згiдно з наукою: у три роки вона вже вміла читати, рано пристрастилася до книжок, iз чотирьох років - англійська. Театри, музеї, виставки, поїздки до Москви, Ленінграда, навіть до Німеччини. А головним у вихованні були бесіди і любов.

У 1959 році, будучи вже відомим хірургом, Микола Михайлович заснував і очолив відділ біологічної кібернетики в Інституті кібернетики Академії наук УРСР. Під його керівництвом були проведені фундаментальні дослідження систем саморегулювання серця, проведено розробку і побудову фізіологічної моделі «внутрішнього середовища організму» людини, моделювання на ЕОМ основних психічних функцій і деяких соціально-психологічних механізмів поведінки людини.

Джерело: http://ua.uacomputing.com/persons/amosov/

Переглядів: 30