Міста обласного значення Львівщини: хто стане першою ОТГ?

3 квітня 2018 року Верховна Рада України прийняла в цілому законопроект №6466, який дозволяє сільським та селищним територіальним громадам за спрощеною процедурою приєднуватися до міст обласного значення.

Статус міста обласного значення мають 187 міст і лише 3 з них створили об’єднані територіальні громади: Балта та Біляївка Одеської області, а також Лиман Донецької області. Обидва одеські міста отримали статус міста обласного значення вже після створення ОТГ, а Лиманська (тоді ще Краснолиманська) міська рада через складність адміністративно-територіального устрою виконувала функції районної ради.

Міста обласного значення є центрами економічної та соціальної активності, а також мають відповідну інфраструктуру (транспортну, освітню, медичну) для того, щоб стати центрами справді спроможних об’єднаних територіальних громад. Часто навколо великих міст існують сільські «спальні райони», де межі є лише формальні, а жителі вважають себе міщанами.

Незважаючи на це, лише зараз міста обласного значення отримали можливість створити об’єднані громади. Протягом 2015-2017 років Центральна виборча комісія 10 разів відмовляла містам обласного значення в призначенні перших виборів. Причина банальна – відсутність правових підстав призначення перших виборів через входження території ОТГ до складу кількох адміністративно-територіальних одиниць.

Через таку позицію ЦВК найбільш спроможні органи місцевого самоврядування були «за бортом» процесу створення об’єднаних громад. Багато міст банально не починали об’єднавчий процес, розуміючи його марність. За цей час навколо деяких міст встигли створитися «приміські» ОТГ, що в майбутньому дуже негативно позначиться на розвитку даних територій.

Львівщина не є винятком. Серед 9 міст обласного значення жодне не створило об’єднаної громади. Найближче до створення ОТГ був Новий Розділ минулого року, проте процес зупинився на етапі остаточних рішень місцевих рад.

Ситуація ускладнюється наявністю т.зв. «матрьошок», коли у складі міської ради міста обласного значення є один або кілька органів місцевого самоврядування. Такі «гібриди» існують у складі Бориславської міської ради – Східницька селищна рада, Дрогобицької – Стебницька міська рада, Червоноградської – Гірницька селищна та Соснівська, Львівської – Винниківська міська, Брюховицька та Рудненська селищні ради.

Спробую коротко проаналізувати ситуацію щодо можливого створення ОТГ навколо міст обласного значення Львівської області. Ситуацію навколо обласного центру проаналізую в одному з наступних дописів.

Дрогобицький «регіон»

Ситуація на Дрогобиччині зі створенням об’єднаних громад є складною та досить унікальною для України, коли в районі є 3-и міста обласного значення на відстані 10-15 км одне від одного. При цьому у складі 2-х з них є інші місцеві ради, які також мають амбіції до створення ОТГ. Важливо додати, що частина території району є гірською, а самі території мають дуже різну (інколи взаємовиключну) спеціалізацію.

Дискусія про те, як має виглядати перспективний план в частині Дрогобиччини не припиняється з 2015 року. Саме тому район не має цілісного плану, не говорячи вже про створення ОТГ. Через такий стан речей громади (необ’єднані) району вже втратили близько 120 млн. грн. лише гарантованих державою «інфраструктурних» коштів.

В лютому 2018 року Львівська обласна державна адміністрація внесла до Львівської обласної ради проект змін до перспективного плану, згідно з яким на Дрогобиччині планується створити 4-и об’єднані громади: Бориславську, Дрогобицьку, Меденицьку та Трускавецьку. Це відразу викликало реакцію районної ради, яка внесла пропозицію передбачити 9 громад.

Важливо інше, й це добре видно, якщо проаналізувати податкоспроможність територій, міста обласного значення на Дрогобиччині є реальними економічними центрами (див. рисунок 1, 2, 3). Рівень податкоспроможності – це не просто ще один статистичний показник, це цифра, яка показує місце офіційного працевлаштування людей, в т.ч. жителів навколишніх сіл.

Потенційна Бориславська міська громада

Виключення становить Східниця, яка за своїм економічним потенціалом може стати центром спроможної громади, об’єднавши навколо себе достатньо депресивні гірські сільські ради.

Потенційна Дрогобицька міська громада

Амбіції окремих територіально близьких до Дрогобича сіл створити об’єднані громади розбиваються, коли проаналізувати їхню податкоспроможність.

Потенційна Трускавецька міська громада

Ситуація навколо Трускавця інша – його оточують «заможні» села Модричі і Станиля, значна частка потенційних доходів яких у вигляді ПДФО осідає в районному бюджеті.

«Близорука» Стрийщина

Про Стрийський район в контексті формування об’єднаних громад писати просто не хочеться. Ситуація мало змінилася з 2016 року, коли замість перспективного плану запропонували щось не зрозуміле й точно далеке від перспективи. Сьогодні в районі та місті рішення приймають люди, які, на мою думку, мислять категоріями максимум наступної каденції, а формування теритоій майбутніх громад зумовлюється лише податковими надходженнями одного підприємства. Поки такий стан справ залишатиметься про розвиток в районі можна буде говорити лише в частині «Моршинської» зони при умові створення там ОТГ.

Потенційна Моршинська міська громада

Активний Червоноград

Ще одним полем для дискусій різного роду експертів та політиків стали зміни до перспективного плану в частині Сокальщини. Найгострішими ці дискусії ставали, коли мова заходила про те, як має виглядати Червоноградська міська громада. Справа в тому, що приміські села Сілець та Межиріччя навідріз відмовилися, навіть «планово», бути з Червоноградом, сподіваючись отримати у власний “об’єднаний” бюджет ПДФО з діючою (поки що) вугільної шахти.

Компроміс було знайдено лише в червні 2018 року – до складу Червоноградської громади віднесли Гірницьку селищну (зараз у складі Червоноградської міської ради) та Острівську сільську ради. Таке «половинчасте» рішення має розблокувати ситуацію з територіальною блокадою одного з найуспішніших міст Львівщини (див. рисунок 5).

Потенційна Червоноградська міська громада

Цікаво, що до міста, яке активно залучає інвестиції та міжнародні гранти, мають бажання приєднатися окремі сільські ради з сусіднього, Радехівського району. Проте, через бойкот «своїх» Червоноград наразі не має спільної межі з радехівськими громадами.

Новий Розділ без (Старого) Роздолу?

Новороздільська громада була найближча до того, щоб стати першим містом обласного значення-ОТГ Львівщини (або 11-ю в Україні, яка через це отримала б відмову ЦВК). В цьому році створення Новороздільської ОТГ також виглядає дуже реальним.

Тут хотілося б звернути увагу на інше, у 2016 році при підготовці змін до перспективного плану через політичні та особисті амбіції до складу Новороздільської громади не включили 2-і місцеві ради, які межують з містом – Березинську сільську та Роздільську селищної. На територіях цих рад розміщенні промислові зони колишніх великих новороздільських державних підприємств. Самі ж ці громади формують єдиний освітній, медичний та культурний простір з містом. Невходження цих територій до майбутньої Новороздільської ОТГ суттєво знизить її інвестиційний потенціал та принесе незручності сільським жителям.

Сподіваюся, що успіх майбутньої Новороздільської ОТГ спонукає до приєднання цих територій в найближчому майбутньому.

Потенційна Новороздільська міська громада

Самбір, який (напевне) запізнився

Самбір можна вважати найбільшим «невдахою» в процесі створення ОТГ. Ще в 2015 році навколо міста створилося кілька невеликих ОТГ, які «затиснули» його. На сьогодні «в плані» Самбірської громади є лише Стрілковицька сільська рада, яка є «найбагатшою» в районі. Тому такий союз малоймовірний.

Єдиним виходом для Самбора є рішення, коли на кінцевому етапі реформи до нього законом приєднають сусідні ОТГ, таким чином сформувавши Самбірську міську громаду.

Замість висновків

  1. Після останніх змін до перспективного плану (в частині Сокальського району), всі міста обласного значення області Львівщини отримали можливість сформувати ОТГ. За виключенням Стрия, який чомусь не зацікавлений розширенні.
  2. Навіть поверхневий аналіз суміжних з містами територій показує, що економічно та інфраструктурно від приєднання виграють навколишні села та їхні жителі. Модель «живу в селі, а працюю в місті» є ефективною та перевіреною в багатьох розвинених країнах. Але для того, щоб вона була збалансованою, села й місто мають бути одним муніципалітетом. Інакше вищий рівень послуг в місті буде спонукати молоді сім’ї переїздити туди. Така міграція збільшує навантаження на міську інфраструктуру (садочки, дороги, заклади охорони здоров’я) та підвищує вартість її утримання.
  3. Участь у великих інвестиційних проектах, як правило, передбачає виділення земельних ділянок, яких в межах міст просто не може бути. Проте в містах є інфраструктура та кваліфіковані працівники (ще є). Саме наявність цих 3-х факторів – землі, інфраструктури та робочої сили дозволить майбутнім міським ОТГ стати активним гравцем на глобальному інвестиційному ринку та забезпечить економічне зростання…

Джерело: https://decentralization.gov.ua/news/9096

Переглядів: 186