Добровільно не можна адміністративно – як закінчити процес об’єднання громад

Добровільний етап об’єднаних громад незабаром закінчиться. Це факт, підтверджений планами Уряду, Парламенту, Офісу Президента. Про це вже давно говорять і самі представники громад. Дійсно, п’ять років реформи — достатньо для обговорень на місцях, для прийняття рішень. Хто за цей час не захотів добровільно об’єднатися, вже, мабуть, і не захоче. Крім того, прикладів успіху об’єднаних громад достатньо, щоб усі зрозуміли – об’єднання — це оптимальний шлях для створення спроможного місцевого самоврядування у містах і селах. Тому держава і планує найближчим часом завершувати об’єднання у адміністративний спосіб. З цим погоджуються і експерти, і громадянське суспільство, і представники місцевого самоврядування. Але, як і коли закінчувати з добровільністю – думки різняться.

Спочатку кінцева дата – потім карти

Частина експертів, серед яких і Георг Мільбрадт, Спеціальний посланник Уряду Федеративної Республіки Німеччини з питань реформ в Україні, вважають, що Уряд має вказати кінцеву дату завершення добровільного етапу об’єднання і дати громадам останній шанс для прийняття самостійних рішень.

На думку експерта, яку він неодноразово висловлював у спілкуванні з представниками української влади, саме невизначеність у термінах добровільності чи не найбільше шкодило об’єднанню громад. Якби громади з самого початку знали кінцеву дату для об’єднання, вони б чітко усвідомлювали, скільки мають часу, щоб домовитися між собою і самостійно прийняти рішення про подальший розвиток. І сьогодні б громадам, які не встигли об’єднатися добровільно, не було б на кого кивати, бо їх попередили завчасно.

Георг Мільбрадт вважає, що Уряд має вказати дату завершення добровільного об’єднання громад хоча б зараз, поки громади ще мають час на прийняття рішень. На його думку, якщо громадам зараз одразу пред’явити карту їхнього майбутнього об’єднання, це може збільшити градус напруги на місцях. А отже і подальші рішення Уряду і Парламенту будуть сприйматися не так спокійно, як могли б.

Пан Мільбрадт також вважає, що добровільному об’єднанню шкодять чутки про передчасні місцеві вибори. Громади просто не розуміють, чи мають ще час і сенс об’єднуватися. Це дуже демотивує.

Спочатку чіткі перспективи – потім адміністративне рішення

В Міністерстві розвитку громад та територій України теж притримуються позиції, що об’єднання громад має бути добровільним, але до певного часу. При цьому у Мінрегіоні, судячи з останніх презентацій і виступів представників міністерства, вважають, що просто вказати кінцеву дату об’єднання замало і передчасно. Треба спочатку дати громадам чіткі орієнтири – перспективні плани без білих плям з інтерактивними картами майбутніх громад, на яких буде змодельована оптимальна мережа інфраструктури, необхідної для надання публічних послуг, викладені фінансові розрахунки тощо.

В Міністерстві переконані, що коли громади побачать свої перспективи і зрозуміють, що навіть «бідні» громади після об’єднання матимуть значно більше можливостей для розвитку, вони почнуть нарешті приймати ці рішення.

Тобто Мінрегіон хоче певним чином змоделювати спроможність громад, показати і пояснити її усім, хто ще не об’єднався, або об’єднався у конфігурації, далекій від оптимальної.

Створити перспективні плани та інтерактивну карту, які покривали б усю територію України, Мінрегіон планує до кінця 2019 року. Після цього у громад, як планують у Міністерстві, буде ще декілька місяців для добровільного об’єднання – до того, як буде прийнятий закон про адміністративно-територіальний устрій України.

На останньому засіданні Ради донорів з децентралізації Міністр розвитку громад та територій України Альона Бабак звернулася до міжнародних партнерів з пропозицією долучитися до створення інтерактивної мати спроможних громад і до обговорення майбутніх змін на місцях.

Етап добровільності вже закінчився?

Серед частини експертів, а також серед голів об’єднаних громад, які вже відчули, як це – бути спроможними і мати можливість розвивати свої території, є й більш радикальні думки щодо закінчення етапу добровільності. Вони пропонують взагалі не витрачати час на створення перспективних планів. Натомість пропонують Уряду спільно з обласними держадміністраціями, народними депутатами, асоціаціями органів місцевого самоврядування всіх рівнів одразу створити карти областей з новим поділом на спроможні громади і райони і прийняти закон про адміністративно-територіальний устрій.

Прихильники цього шляху закінчення добровільного етапу створення спроможних громад апелюють до того, що держава вже має досвід, розрахунки і повноваження, щоб швидко завершити процес формування спроможного базового рівня місцевого самоврядування. Мовляв, п’ять років триває реформа, і цього достатньо для добровільності. Усі, хто міг і хотів об’єднатися, зробили це і вже створюють нову якість послуг для людей. А міжнародний досвід свідчить, що добровільний етап завжди закінчувався адміністративним дооб’єднанням муніципалітетів. Враховуючи, що чергові місцеві вибори, які пройдуть вже наступного року, мають відбутися на основі вже повністю реформованої системи адмінтерустрою, часу на добровільність не залишилося зовсім.


Отже, очевидно, що зараз вже не обговорюється доцільність адміністративного завершення процесу формування спроможного базового рівня місцевого самоврядування. Питання більше в тому, як зробити це так, щоб не припуститися помилок і у підходах, і у комунікації, не збурити громади і не знівелювати усі попередні досягнення добровільного етапу об’єднання громад.

Матеріал підготовлений в рамках Проекту Української асоціації районних та обласних рад «Моделювання адміністративно-територіального устрою на субрегіональному рівні», що реалізовується за підтримки Програми Ради Європи «Децентралізація  і реформа місцевого самоврядування  в Україні».

Переглядів: 0