Нодулярний дерматит (вузликова екзантема, заразний вузликовий дерматит, Dermatitis nodulares, Lumpy skin disease) — вірусна хвороба великої рогатої худоби, що характеризується лихоманкою, пригніченням, утворенням вузликів і набряків на шкірі, ураженням внутрішніх органів та кінцівок, лімфатичної системи, очей та слизових оболонок органів дихання та травлення.
Хвороба віднесена до особливо небезпечних хвороб великої рогатої худоби, зумовлює економічні збитки внаслідок виробничих втрат (лакторея, зниження якості шкур), карантинних і торгових обмежень запроваджених на заражених територіях. Специфічних методів лікування не розроблено. Хворіє велика рогата худоба, вівці, кози та жуйні дикі тварини. Тваринам інших видів і людині вірус не передається. Частіше уражається і тяжче хворіє худоба європейських порід, лактуючі корови, виснажені тварини та молодняк. Хвороба включена до списку МЕБ та підлягає обов’язковій нотифікації. Раніше хвороба реєструвалась в Африці та на Близькому Сході, проте останнім часом набула широкого поширення і в Європі. Тому враховуючи значне поголів’я ВРХ в Україні, відсутність вакцинації, а також зважаючи на джерела збудника хвороби, шляхи його розповсюдження та поширеність у світі, існує ризик занесення вірусу нодулярного дерматиту на територію України. На даний час ступінь ризику оцінюється як середній, проте прогнози можуть корегуватися в залежності від швидкості наближення захворювання до наших кордонів.
Збудник - вірус досить стійкий у зовнішньому середовищі. Холод консервує вірус, при 4 °С він зберігається до 6 міс. Прогрівання вірусу при 37 °С впродовж 5 діб не знижує його вірулентності.
Джерелом збудника інфекції є хворі, перехворілі й латентно інфіковані тварини-вірусоносії. З організму інфікованих тварин вірус виділяється з відторгнутими клаптиками ураженої шкіри, слиною, носовими витіканнями, спермою, молоком та кров’ю. В ущільнених шкірних вузликах вірус міститься впродовж 120 діб з моменту їх утворення, у спермі — до 60 діб після клінічного видужування.
Передача: Вірус передається трансмісивним шляхом — комарами, москітами та мухами-жигалками. Можливе передавання збудника й при безпосередньому контакті хворих і здорових тварин, статевим шляхом, у телят — через контаміноване збудником молоко, через забруднені корми, воду, обладнання та інвентар.
Нодулярний дерматит є висококонтагіозною хворобою. Захворюваність становить 30 – 75 % (рідко 100 %), летальність—10%.
Клінічні ознаки та перебіг хвороби. Інкубаційний період триває 3 – 14, частіше 7 діб. У захворілих тварин спостерігається пропасниця (до 40 °С), гіперемія і набряки слизових оболонок ротової й носової порожнин, статевих органів, виділення з очей і носа. В ділянці підгруддя, вимені та кінцівок розвиваються набряки, хода стає скованою. Хворі тварини відмовляються від кормів, швидко худнуть, у них різко знижуються надої. На шкірі в ділянці шиї, голови, грудей, черева, кінцівок та вимені з’являються щільні округлі або ледь видовжені вузлики з плоскою поверхнею, діаметром 0,5 – 0,7 см, заввишки до 0,5 см. При нодулярному дерматиті у лактуючих корів часто уражається вим’я. Молоко стає густим, має рожевий відтінок, видоюється краплями, при нагріванні застигає у вигляді гелю. Тільні тварини можуть абортувати, у бичків розвивається статева стерильність, у буйволів уражається мошонка.
Лікування. Специфічних засобів лікування нодулярного дерматиту не запропоновано. Проводять симптоматичне лікування, поліпшують умови утримання тварин, забезпечують повноцінну годівлю їх вітамінізованими кормами. Для профілактики секундарних бактеріальних інфекцій використовують антибіотики та сульфаніламідні препарати.
Імунітет. Після перехворювання на нодулярний дерматит тварини впродовж одного року стають нечутливими до повторного зараження.
Профілактика та заходи боротьби передбачають запобіжні дії проти занесення нодулярного дерматиту з неблагополучних щодо цього захворювання держав. Для уникнення поширення вірусу нодулярного дерматиту запроваджено заборону ввозу до нашої держави худоби та продукції з неї з неблагополучних країн, де були зафіксовані випадки захворювання. Станом на 17 серпня 2016 року така заборона діє для 16 країн: Албанії, Вірменії, Болгарії, Бурунді, Македонії, Греції, Іраку, Казахстану, Кувейту, Чорногорії, Мозамбіку, Намібії, Російської Федерації, Саудівської Аравії, Сербії, Туреччини.
В Україні проведено аналіз ризику щодо можливого потрапляння вірусу на територію держави, впроваджується система моніторингу даного захворювання (дослідженні сприйнятливих тварин в господарствах, приватному секторі та дикій природі). Розроблено проект Інструкції з профілактики та боротьби з нодулярним дерматитом ВРХ. На даний час триває процес збору зауважень та пропозицій до зазначеного проекту документу. Ведеться інформаційно-роз’яснювальна робота про небезпеку захворювання.
У стаціонарних зонах тропічних країн проводять захист худоби від нападу кровосисних комах та профілактичне щеплення сприйнятливих тварин. У разі виникнення хвороби в раніше благополучних регіонах негайно здійснюють забій усіх хворих та підозрюваних щодо захворювання тварин, ретельну дезінфекцію та дезінсекцію, проводять усі карантинно-обмежувальні ветеринарно-санітарні заходи.
Ваше стадо може опинитись під загрозою і надзвичайно важливо регулярно оглядати всіх тварин. Про будь-яку підозру на захворювання шкіри слід негайно сповістити лікаря ветеринарної медицини.
