Прогноз розвитку основних шкідників і хвороб сільськогосподарських культур у Яворівському районі в ранньовесняний період
Після відновлення вегетації озимих культур з метою попередження масового розвитку шкідливих організмів і максимального зниження втрат урожаю сільськогосподарських рослин посилюють контроль за фітосанітарним станом агроценозів.
Погодні умови у зимовий період поточного року були нестійкі, контрастні. Відбувалося чергування плюсових та мінусових температур, які приводять до певних негативних явищ: кількаразове утворення на талому грунті снігового покриву та його сходження, сильне перезволоження грунту, місцями – затоплення посівів. Вони є основним ризиком для озимих зернових, які будуть впливати на їхню продуктивність.
Шкідливі комахи поступово виходитимуть з зимової діапаузи. Реактивація фітофагів відбуватиметься за умови настання стійкого потепління та відповідно до особливостей біології окремо взятого виду шкідливого організму. І надалі паралельно із зростанням активності комах проявлятиметься їх шкідлива діяльність.
Також спостерігається значна кількість зимуючих бур’янів, які успішно перезимували і разом з яровими будуть ускладнювати (шляхом конкурентної боротьби за вологу, поживні речовини і світло) процеси життєдіяльності озимих зернових культур. У фазу весняного кущення пшениці, ячменю (ІІІ етап органогенезу) проводять гербіцидний захист препаратами групи 2,4-Д амінна сіль або 2,4-Д+дикамба, оскільки високий ступінь забур’янення посівів створює загрозу пригнічення культурних рослин, зокрема, в ослаблених та зріджених посівах озимини. Тому вибір гербіциду залежатиме, в першу чергу, від видів бур'янів на кожному конкретному полі. Перевагу надають гербіцидам з відносно широким спектром дії на бур'яни і тим препаратам, які ефективно діють за відносно низьких температур повітря (вище +5°С).
Багатоїдні шкідники
Впродовж осіннього періоду минулого року спалаху шкідливості мишоподібних гризунів не відмічалось. Існуючі агрокліматичні умови зимових місяців сприяли загибелі гризунів внаслідок заливання нір і ходів дощовими водами та рідким ґрунтом, особливо у місцях з пониженим рельєфом. Тому навесні поточного року ці дрібні ссавці значної шкоди посівам сільськогосподарських культур не завдаватимуть. Лише на полях, які прилягають до лісосмуг, або на тих, які не оброблялись по декілька років, ймовірна надпорогова чисельність гризунів.
За середньодобової температури повітря вище +5ºС розпочинається розмноження гризунів та формування популяцій у нових стаціях за межами місць резервації. При цьому їх шкідливість і чисельність зростатимуть. При досягненні порогу шкідливості більше 3-5 жилих колоній на гектар попереджують пошкодження посівів через розкладання отруйних зернових принад бактороденциду, бродісану-А, по 2-3 г в нору, шторму 0,005%, воскові брикети, 0,7-1,5 кг/га та інших родентицидів.
Біопрепарат Бактороденцид (зерно пшениці, вівса чи ячменю, всередині та на поверхні якого знаходяться мікроби - штам сальмонел, які викликають мишачий тиф) виявляє тотальну дію безпосередньо на мишоподібних гризунів.
За прогрівання ґрунту до +12ºС спостерігатиметься активізація і переміщення у верхні його шари дротяників та несправжніх дротяників, личинок хрущів, інших ґрунтових шкідників. Вийшовши з зимової діапаузи, повсюдно існуватиме загроза осередкового пошкодження сходів ярих зернових і просапних культур. Тому для попередження пошкоджень насіння та молодих рослин ґрунтовими фітофагами перед посівом обов’язково проводять протруювання насіння гаучо, семафором, космосом, круїзером тощо. За перевищення ЕПШ цих шкідників у 2-3 і більше разів, під час сівби вносять у рядки форс, г. 4 кг/га.
Шкідники і хвороби зернових культур
Система догляду за озиминою у весняний період вегетації повинна бути направлена на створення оптимальної щільності продуктивного стеблостою (550-600 шт./кв.м) шляхом максимально можливого забезпечення рослин елементами мінерального живлення і вологою, систематичного контролю оптимального фітосанітарного стану в посівах.
Для стимулювання швидкого відростання і формування повноцінної кількості продуктивних стебел озимі зернові культури підживляють азотними добривами, або проводять позакореневе підживлення збалансованими за вмістом макро- і мікроелементами. Внесення добрив обов’язково проводять на основі агрохімічного аналізу ґрунту. Проведені заходи забезпечують виснаженим рослинам повноцінний запас пластичних речовин, що позитивно впливатиме на їх стійкість до стресових умов впродовж ранньовесняного періоду.
Існуючий ще з осені минулого року інфекційний запас фітопатогенів у посівах озимих колосових культур є джерелом розповсюдження хвороб рослин. Тому, враховуючи особливості кліматичних умов і технологічних заходів системи захисту озимих зернових культур на початкових етапах розвитку, можливо цілеспрямовано та успішно впливати на їх фітосанітарний стан, досягаючи бажаного результату.
Надалі з підвищенням температури повітря шкідливість зазначених збудників хвороб посилиться, що може викликати виникнення епіфітотій, і, відповідно, призвести до значних втрат урожаю. Тому у ранньовесняний період ослаблені рослини потраплять в зону підвищеного ризику, і в умовах значного інфекційного запасу їх потрібно захистити. По-перше, у фазу кущіння (ІІ-ІІІ етапи органогенезу) з метою зменшення інфекційного навантаження фітопатогенів і попередження пошкоджень хлібною жужелицею, злаковими мухами проводять боронування посівів впоперек рядків, що забезпечить краще провітрювання посівів та аерацію ґрунту. По-друге, обробляють рослини гуматами калію і натрію, які містять у своєму складі молібден і цинк. Застосування гуматів сприятиме зняттю стресу в рослин, покращенню їх фізіологічного стану після зимівлі і формуванню доброго урожаю. По-третє, обстежують посіви, визначають видовий склад фітопатогенів, їх розповсюдження та розвиток і, залежно від результатів фітомоніторингу, разом з хімпрополкою проводять обробки фунгіцидами. При виборі гербіцидів і фунгіцидів до кожного поля підходять диференційовано, виключаючи шаблонне застосування одного препарату на всій площі вирощування озимих зернових культур в господарстві.
Перед проведенням посіву ярових зернових культур важливо ефективно знезаразити насіння. Вибираючи препарати відповідного спектра дії та рівня захисної спроможності щодо комплексу патогенів, проти сажкових хвороб, кореневих гнилей, плямистостей листя, пліснявіння насіння застосовують один з протруйників: вінцит, к.с., 1,5-2 л/т, вітавакс 200 ФФ, в.с.к., 2,5-3 л/т, дерозал, к.с., 1,5 л/т, кінто дуо, к.с., 2-2,5 л/т, ламардор, т.к.с., 0,2 л/т, максим стар, т.к.с., 1,5-2 л/т, раксил ультра, т.к.с., 0,25 л/т, сумі 8, к.с., 1,3-1,7 л/т, сульфакарбатіон-К, п., 0,2-0,6 кг/га, або аналоги. За відсутності інфікування насіння сажками, для захисту від міко- і бактеріальних патогенів проводять протруєння біопрепаратом планриз, в.с., 1,5-2 л/т. Лише за умови диференційованого підходу до кожного поля можна вирішити багато фітосанітарних проблем більш успішніше.
Основу весняного бур’янового угруповання посівів озимої пшениці в умовах району складатимуть такі бур’яни, як ромашка непахуча, волошка синя, талабан польовий, грицики звичайні, осот жовтий польовий, осот рожевий, гірчиця польова, капуста польова, суріпиця звичайна, редька дика, зірочник середній, фіалка польова, гірчак березковидний, гірчак шорсткий, глуха кропива пурпурова, метлюг звичайний, пирій повзучий. В таких умовах окремі гербіциди неспроможні ефективно контролювати не тільки всі, але й навіть основні найбільш шкідливі види.
Якщо з осені не провели хімпрополку озимих зернових, то навесні, у фазу кущіння пшениці, ячменю проти злакових і дводольних видів бур’янів можливими є бакові суміші гербіцидів сульфонілсечовинної групи і гербіцидів групи 2,4-Д, 2М-4Х проти дводольних бур’янів, в т.ч. і перерослих рослин лободи білої. Проти однорічних дводольних бур’янів – підмаренник чіпкий, види ромашки, волошка синя та інші, в т. ч. стійких до 2,4-Д і 2М-4Х рекомендованими є Лінтур 70 WG, в.г., 0,12-0,18 л/га, Ларен Про 60, в.г., 8-10 г/га, Логран 75 WG, в.г., 6,5-12 г/га в посівах пшениці, ячменю. Необхідно враховувати, що гербіциди групи 2,4-Д і 2М-4Х ефективні за температури +12…16°С, сульфонілсечовинної групи +5°С.
Шкідники і хвороби озимого ріпаку
Впродовж ранньовесняного періоду важливим залишатиметься оцінювання стану озимого ріпаку після перезимівлі. Якщо густота рослин сортів і гібридів вітчизняної селекції після відновлення вегетації становить 30-45 шт. на кв.м, а рослина має товщину кореневої шийки мінімум 10-12 мм, то такі посіви не пересівають. Пересіву підлягають площі, на яких густота рослин не перевищує 15 шт. на кв.м.
В ранньовесняний період ослаблені посіви, за нормальної густоти стояння рослин, потребуватимуть боронування з одночасним підживленням азотними добривами (половина дози від загальної) і з мікроелементами. Цей захід обмежить поширення й знизить шкідливість чорної ніжки, пероноспорозу, альтернаріозу, які зберігаються ще з осені. Надалі щодекадно проводять фітосанітарний моніторинг хвороб і планують обробку триазольними фунгіцидами (карамба, в.р. 0,75-1,25 л/гa; імпакт Т, к.с. 1,0 л/га; фолікур, 1,0 л/га тощо). Для слабких рослин і при загрозі ураження фомозом планують дворазове внесення фунгіциду з рістрегулюючим ефектом: перший раз – при активному відновленні листкової маси (висота рослин 8-11 см), а другий – через 12-14 днів (висота рослин ~25 см).
Як показують обстеження озимого ріпаку, впродовж практично всієї вегетації рослини інфікує альтернаріоз з піками ураження в ранньовесняний період і при формуванні зав’язі. Тому надалі, в фазу бутонізації, коли ріпак додатково пошкоджують ще й такі шкідники генеративних органів, як ріпаковий квіткоїд і прихованохоботник, необхідно провести обробку фунгіцидами, яку технологічно можна суміщати з інсектицидною обробкою. В умовах низьких температур проти зазначених фітофагів (ЕПШ 5-6 жуків на рослину) проводять обприскування піретроїдними інсектицидами (карате зеон, мк.с., 0,1 л/га, децис, к.е., 0,3 л/га, фастак, к.е., 0,1-0,15 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,3 л/га, або аналоги). Проте при утриманні прохолодної дощової погоди активного поширення шкідників не спостерігатиметься.
Важливим етапом попередження поширення шкідників у посівах ріпаку залишатиметься моніторинг їх чисельності за допомогою жовтих чашок, які наповнені водою з перемеленим ріпаком. Початком масового льоту цих фітофагів вважається чисельність більше 10 особин за добу в чашці. За відсутності чашок сигналом до обробки буде чисельність 5-8 жуків на рослину.
Для підвищення стійкості рослин до стресових умов та активізації морфофізіологічних процесів у період відростання – на початку стеблування посіви озимого ріпаку обприскують рідкими комплексними добривами з вмістом мікро- й макроелементів (Альфа-Гроу-Екстра – Олійні, 2-3 л/га, ін.).
Шкідники і хвороби плодових культур
В яблуневому саду за середньодобової температури повітря понад 6оС під час набубнявіння бруньок розпочнеться вихід із місць зимівлі садових довгоносиків - яблуневого квіткоїда, сірого брунькового, букарки, казарки, а за t 10-14оС очікується їх масове розселення. На початку розпускання бруньок за температури повітря понад 12о залишатимуть гнізда й живитимуться бруньками гусінь білана жилкуватого і золотогуза. Повсюдно у незахищених приватних і лісопаркових насадженнях гусінь непарного шовкопряда відроджуватиметься після розпускання бруньок за середньодобової температури повітря понад 6о, а кільчастого – через 3-7 днів після переходу середньодобової температури через 11оС.
З групи сисних фітофагів плодових насаджень в період набубнявіння і розпускання бруньок із зимуючих яєць виплоджуватимуться личинки яблуневої, інших видів попелиць. За температури повітря 7-8оС відроджуватимуться личинки яблуневої листоблішки, за t 10оС відкладатиме яйця грушева листоблішка. Розвиток личинок каліфорнійської щитівки, сливової і акацієвої несправжньощитівок розпочнеться в період набубнявіння квіткових бруньок на яблуні за середньодобової температури повітря 7-8оС. За суми ефективних температур (від порогу розвитку 8оС) 130оС повсюдно спостерігатиметься вихід личинок комоподібної щитівки. Відродження личинок червоного і бурого плодових кліщів відбуватиметься під час відокремлення бутонів за переходу середньодобової температури через 7-8оС, а за 10оС виходитиме із зимівлі глодовий кліщ. Самки звичайного павутинного кліща за температури повітря 12-13оС заселятимуть бутони і листки дерев.
Для захисту яблуневих дерев від пошкоджень фітофагами і ураження патогенами на початку розпускання бруньок проводять обприскування. Проти жуків яблуневих довгоносиків, гусені білана жилкуватого, золотогуза, листокруток, молі, а також проти збудників парші, борошнистої роси, інших захворювань проводять комбіноване обприскування каліпсо, к.с., 0,2-0,5 л/га, актарою, к.с., 0,14 кг/га, діазиноном, к.е., 1 л/га, енжіо, к.с., 0,18 л/га, пірінексом, к.е., 2 л/га тощо з додаванням проти парші, інших хвороб контактних фунгіцидів - медян екстра, к.с., 2 л/га, терсел, в.г., 2-2,5 кг/га, кумулюс, в.г., 6 кг/га, дитан М-45, з.п., 2-3 кг/га, мерпан, в.г., 1,9-2,5 кг/га, косайд, в.г., 2-2,5 кг/га, або аналогів. Крім того, для відловлювання яблуневого квіткоїда та інших довгоносиків на основу штамбів дерев накладають клеєві пояси. У приватному секторі в фазу зеленого конусу – “мишачі вушка” для профілактики поширення шкідників проводять струшування жуків на підстилку (вранці при температурі 10°С, жуків змітають у воду з додаванням нафти). Повторюють 3-4 рази до появи бутонів.
Провідний спеціаліст відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування Масинець Г.О.
