Хвощ польовий. Як з ним боротися

Хвощ  по­льо­вий  на­ле­жить до  бур’я­нів,  що  є  шкідли­ви­ми  об’єкта­ми, по­ши­рен­ня  яких у посівах куль­тур при­зво­дить до змен­шен­ня їхньої  вро­жай­ності як на по­лях, так і на  при­са­диб­них ділян­ках. Хвощ по­льо­вий має  ду­же  шкідли­ву здатність до «за­хоп­лен­ня те­ри­торії» — швид­ко­го роз­се­лен­ня й по­ши­рен­ня. Особ­ли­во спри­ят­ливі для йо­го ве­ге­тації во­логі міс­ця, кислі ґрун­ти, бо­­ло­та, во­логі лу­ки, бе­ре­ги річок і во­­дойм. Слід за­зна­чи­ти, що по­ля й па­со­ви­ща, які не­за­довільно або вза­галі не осу­шу­ють­ся, є осе­ред­ка­ми  для йо­го  по­ши­рен­ня, а та­­кож  місця з  пі­­ща­ним  ґрун­том  і  по­си­пані  гравієм,  такі  як  узбіччя  доріг, залізнич­них шляхів, пляжів то­що.

За­вдя­ки то­му, що  ко­ре­не­ви­ща  до­ся­га­ють  у  гли­би­ну кількох метрів, рос­ли­нам хво­ща по­льо­во­го вла­с­ти­во  без  ус­клад­нень для  їхньо­го рос­ту і  роз­вит­ку ви­т­ри­му­ва­ти три­валі пері- оди без опа­дів. Та­ка вла­с­тивість знач­ною мірою об­ме­жує ефек­тивність йо­го кон­тро­лю як за до­по­мо­гою аг­ро­технічних, так і хімічних за­ходів.

За­хо­ди за­хи­с­ту від хвоща польового

Ос­новні за­хо­ди кон­тро­лю хво­ща по­льо­во­го спря­мо­вані на йо­го вис­на­жен­ня. Для цьо­го про­во­дять опе­рації ґрун­то­об­робітку із гли­бо­ким підрізу­ван­ням ко­ре­не­вої си­с­те­ми без­по­ли­це­ви­ми зна­ряд­дя­ми. Хімічні за­со­би кон­тро­лю ма­ють за­без­пе­чу­ва­ти про­ник­нен­ня пре­па­ратів си­с­тем­ної дії без­по­се­ред­ньо в ко­ре­не­ву си­с­те­му.
Пре­па­ра­ти суцільної дії на ос­нові гліфо­са­ту за­вдя­ки си­с­темній дії і здат­ності кон­тро­лю­ва­ти се­ге­таль­ну рос­­линність як на по­верхні, так і в ґрунті, за­ли­ша­ють­ся од­ни­ми з най­е­фек­тивніших пре­па­ратів кон­тро­лю хво­ща по­льо­во­го.

На ефек­тивність пре­па­ратів, за­сто­со­ву­ва­них для об­роб­ки, без­по­се­ред­ньо впли­ває ак­тив­на ве­ге­тація хво­ща по­льо­во­го. До то­го ж не­до­цільно вно­си­ти пре­па­ра­ти за силь­ної по­су­хи, під час якої уповільню­ва­ти­меть­ся схожість бур’яну та ви­ник­не вод­ний стрес у рос­лин. То­му об­при­с­ку­ван­ня ре­ко­мен­до­ва­но про­во­ди­ти після опадів.

Звісно, кон­троль бур’яну є склад­ною про­бле­мою, яка не вирішується на­­­віть по­втор­ни­ми об­робітка­ми ґрун­ту. Роз­ви­ну­та си­с­те­ма ко­ре­не­вищ не дає змо­ги зни­щи­ти хвощ повністю — під час об­при­с­ку­ван­ня у бур’яні знищується тільки над­зем­на ча­с­ти­на рос­ли­ни й уповільнюється її віднов­лен­ня.

За пропозиціями вітчиз­ня­них уче­них ефек­тив­ни­ми пре­па­ра­та­ми, ре­ко­мен­до­ва­ни­ми «Пе­реліком пе­с­ти­цидів і аг­рохімікатів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні», є :

— Агрітокс,в.р. — 1,0-1,5 л/га — для об­­при­с­ку­ван­ня ве­ге­ту­ю­чих бур’янів у по­сівах зер­но­вих ко­ло­со­вих і зла­ко­вих трав під час  кущіння.

— Діален Су­пер,в.р.к.  — 0,8 л/га (пше­ни­ця ози­­ма), 0,5–0,7 л/га (ярі пше­ни­ця та ячмінь), 1,0–1,25 л/га (ку­ку­руд­за) — для об­при­с­ку­ван­ня ве­ге­ту­ю­чих бур’­янів у посівах зер­но­вих ко­ло­со­вих під час  кущіння, ку­ку­руд­зи — у фазі трьох-п’яти листків.

— Ес­те­рон 60, к. е.  — 0,6-0,8 л/га (ячмінь, пше­ни­ця), 0,7–0,8 л/га (ку­ку­руд­за) — для об­при­с­ку­ван­ня ве­ге­ту­ю­чих бур’янів у посівах яч­ме­ню, пше­ниці під час  кущіння, ку­ку­руд­зи — у фазі трьох-п’яти листків.

— Пріма, с. е.  — 0,6 л/га — для об­при­с­ку­ван­ня ве­ге­ту­ю­чих бур’янів у по­сівах зер­но­вих ко­ло­со­вих під час  кущіння, сор­го та ку­ку­руд­зи — на етапі трьох-п’яти листків.

За да­ни­ми досліджень бу­ло вста­нов­ле­но, що об­ме­жен­ня рос­ту й роз­вит­ку бур’яну бу­ло мак­си­маль­ним за вап­ну­ван­ня ґрунтів та інтен­сив­но­го про­по­лю­ван­ня хво­ща по­льо­во­го.

Ре­ко­мен­до­ва­но вк­ри­ва­ти міжряд­дя чор­ною поліети­ле­но­вою плівкою або муль­чу­ва­ти ґрунт.  Пе­ре­зво­ло­жені ділян­ки доцільно осу­шу­ва­ти.

Хвощ по­льо­вий не­га­тив­но ре­а­гує на сусідство з такими рос­ли­на­ми, як ріпак ози­мий, редь­ка олійна, гірчи­ця біла, рук­ко­ла та інші. Ко­ре­неві виділен­ня цих рос­лин ма­ють здатність пригнічу­ва­ти бур’ян. Тож од­­ним з еле­ментів кон­тро­лю мо­же бу­ти засіван­ня полів після зби­ран­ня вро­жаю ци­ми хре­с­тоцвіти­ми куль­ту­ра­ми. Вар­то за­зна­чи­ти, що але­ло­па­тичні вла­с­ти­вос­ті має та­кож жи­то ози­ме — цю куль­ту­ру та­кож мож­на висіва­ти для об­ме­жен­ня чи­сель­ності хво­ща по­льо­во­го.

Як один із мож­ли­вих за­ходів кон­тро­лю хво­ща по­льо­во­го за­рубіжні вчені ре­ко­мен­ду­ють за­лу­чен­ня птахів, зо­к­ре­ма ка­чок, які охо­че спо­жи­ва­ють цей вид бур’яну.

                                                                                                          Ганна  Масинець           

                                                                        державний   фітосанітарний   інспектор