РОЗВИТОК ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ НА ЯВОРІВЩИНІ

26 травня 2020 року заступник ЛОДА Юрій Холодом, перший заступник райдержадміністрації Віталій Денега спільно з начальником управління туризму та курортів ЛОДА Наталією Табакою, начальником відділом культури, туризму, молоді та спорту Яворівської райдержадміністрації Наталією Лялюк відвідали с.Віжомля для ознайомлення з територією для можливості включення надбань села в туристичні шляхи Яворівщиною.

Під час зустрічі Оксана Драбчук, голова сільської ради інформувала про об’єкти, які можуть зацікавити туристів.

Участь в дискусій взяв Орест Скоп – видатний український діяч, художник, який є автором циклу 300 картин «Козак Мамай», присвячених пам’яті сліпих кобзарів, розстріляних радянською владою у 1934 р. Він на території Віжомлянської ради будує музей: «На тому місці була котельня, ми її викупили та будуємо музей, на якому буде зображено 300 кобзарів і Матір Божу. Хочу наголосити, що займаюсь тільки рік цим будівництво, але вже перекрив і багато робіт зробив. На подвір’ї  хочу реалізувати скульптури 12 кобзарів, як 12 апостолів, а також провести симпозіум по кам’яній скульптурі» - ділиться Орест Скопю

Також оглянули будівлю колишнього Народного дому с.Віжомля, яке в занедбаному стані, де Орест Скоп ділився думками щодо реставрації будівлі та створення центру народних промислів Яворівщини.

"Хочу зазначити, що Яворівщина може бути потужним туристичним осередком" - наголошує Юрій Холод

Для інформації: Село Віжомлю від Львова відділяє якихось 60 кілометрів. За останнім переписом у селі мешкають 1200 осіб. Перша згадка про Віжомлю сягає ХІV століття. Гордістю села є відомість про те, що у липні-серпні 1939 року тут був майбутній Папа Римський Іван Павло І І. Проходячи військовий вишкіл у селі Віжомля як студент Ягеллонського університету, у костелі Святого Йосифа молився 19-річний Кароль Войтила (тепер церква Усікновення Голови Івана Хрестителя). Віжомляни вирішили увічнити цю історичну подію. Про неї нагадуватиме пам’ятна дошка на фасаді церкви, яку урочисто відкрили 4 травня 2019 року.

Ідейним натхненником зі збереження пам’яті є уродженець Віжомлі заслужений працівник промисловості України, академік інженерної Академії наук Володимир Мусянович. Автор проекту — заслужений діяч мистецтв Орест Скоп. Бізнесмен Ростислав Говзан, який називає себе віжомлянином через те, що придбав дачу поблизу села, бере активну фінансову участь у його житті.

Відкривали пам’ятну дошку не лише вірні греко-католиць¬кої церкви Усікновення Голови Івана Хрестителя. Настоятель храму отець Михайло Ганяк запросив настоятеля української православної церкви села отця Петра Кривозірка і усю громаду Віжомлі, отця Анатолія з римо-католицького костелу Су¬дової Вишні, священиків інших храмів.

Про перебування Кароля Войтили у Віжомлі свого часу розповідали очевидці, яких, на жаль, вже нема. Керівник шкільного Краєзнавчого музею Наталя Вархоляк записала їхні спогади.

Це не єдина історична пам’ятка, що робить Віжомлю відомою. Сільські ґазди бережуть стару церкву, датовану ХVІ століттям. Поруч постала нова — велика і світла, в якій видатний український художник, заслужений діяч мистецтв Орест Скоп намалював унікальний іконостас і Хресну дорогу, над якими працював 15 років.

Громада села звернулася з проханням, щоб хтось із львівських митців взяв на себе відповідальність за внутрішнє оформлення храму. Орест Скоп зробив загальний проект, Володимир Іванишин зайнявся різьбою, Валерій Шаленко — вітражами. У 2004 році було перше посвячення нижнього яруса і частини вітражів. Відтоді методично, частинами доробляли. Згодом з’явилася Хресна дорога.

Ми звикли до того, що Хресна дорога — на подвір’ї, навколо церкви. У храмі села Віжомлі Хресна дорога — це 14 полотен, на кожному з яких окремі сюжети шляху на Голгофу Ісуса Христа. Як і на полотні, де зобразив Івана Хрестителя. Поруч — маленькі мініатюри зі сюжетами. Це не просто образ, а ціла історія, з якої людина зможе зрозуміти, хто такий Іван Хреститель. Або образ Миколая Чудотворця, де показано життя святого у різних мініатюрах, що є додатковим поясненням до кожної ікони.

У Віжомлі планують створити музей ремесел Яворівщини та музей історії села. А Володимир Мусянович та Орест Скоп мають намір реставрувати стару німецьку кірху і зробити там музей німецьких поселенців.

У Віжомлі є три церкви: дві православні церкви ПЦУ (Стара церква Воскресіння господнього і нова церква) і одна греко-католицька церква УГКЦ.

Церква Воскресіння Ісуса Христа

Найдавніша історія церкви

Станом на 1560 рік церква уже належала до Судово-Вишнянського деканату. Тому можна зі ствердженням казати про існування давнішої святині. Адже найперші згадки про священникІВ в цьому селі походять з податкового реєстру 1515 року.

Віжомлянська церква увібрала в себе всі елементи стилів європейської та української дерев’яної архітектури. В ній та дзвіниці, яка розташована на церковному подвір’ї — готика і бароко, ренесанс і щось від часів княжої Русі. Її особливістю є те, що вона збудована без єдиного цвяха.

Сама церква має традиційну орієнтацію — її вівтар звернений до сходу. Це дерев’яна тризубна одноверха будівля. Складається з ширшої квадратної в лані нави, до якої зі сходу прилягає вівтар, а з заходу - прямокутний бабинець. Нава завершена пірамідальним наметовим верхом з одним зламом, увінчаний на кінці гребеня маківкою. До північної сторони прилягає пізніше збудована ризниця, вкрита двосхилим дахом, а до східної майже впритул представлена прямокутна, витягнена по осі північ-південь каплиця з вівтарем, східна частина якої відкрита на подвір’я арковим вирізом. Бабинець вкритий двосхилим дахом з маківкою на гребені. Його західна частина нависає над входом у церкву у західній частині бабинця.

Церкву оббігає піддашшя на виступах вінців зрубів, тепер оперте додатково на стовпи. Стіни підопасання і виступи шальовані вертикально дошками, а надопасання - з лиштвами. Прямокутні віконні прорізи мають лучкове завершення. В південній стіні нави - додатковий вихід.

На дерев'яних стінах збереглися деякі старовинні розписи. А церкві збереглася унікальна ікона "Зшестя в ад", яку в 1908 р. забрали до Національного музею Львова.

З заходу від церкви розташована триярусна стовпова дзвіниця вкрита наметовим дахом. На арках з півдня дати з різьблених накладних цифр «1936» і «1937». У міжвоєнний період мешканці села задумали будувати нову муровану церкву і в 1938 році замовили проект у архітекта Івана Левинського, але події Другої світової війни перешкодили його реалізації. Вже у наш час проект втілили в життя.

Каплиця св. Йосифа у Віжомлі, 1901 р.

Філіальна каплиця св. Йосифа у селі Віжомля Яворівського району належала до парафії Судова Вишня. На сьогодні знаходиться в покинутому стані. Розташована колишня святиня на перехресті дороги що веде на Судову Вишню. До каплиці прибудована хата. Сама ж каплиця зберегла первинну структуру побудови: дах, хрест; проте зовнішня частина каплиці значно пошкоджена. На даху каплиці мальовничо виглядає гніздо лелеки.

Віжомля — одне з найбільших озер Львівської області, розташоване в Яворівському районі.

Німецька кірха (недіюча)

Є стара криниця

Переглядів: 33